СКИГ — ЕТИМОЛОГІЯ

ски́глити

звуконаслідувальні утворення, паралельні до [скавулі́ти] «скавучати», скугні́ти «вищати» (про свиней), р. [ску́глить] «скиглити», [скуго́лить, ску́го́рить, ску́грить], бр. [скуго́ліць] «тс.», ч. skuhrati «хникати», слц. skuhrat’ «скаржитися»;
зіставлення з лит. skaugėˊti «заздрити», лтс. skáust «тс.» (Фасмер III 660) необґрунтоване;
р. [ски́голить] «вищати, вити, плакати», бр. [скі́гаць, скігіта́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти

скиг «скигління»
скигл
скиглі́й
скиглі́ти «скиглити» (про чайку)
ски́гля «плакса Ва; (орн.) чайка, Vanellus cristatus Нед»
скигля́чка «плакса»
скігл «тс.»
скі́глити
склі́ти
скоголи́ти «тс.»
скоголі́ти (про чайку)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
скуго́ліць «тс.» білоруська
скі́гаць білоруська
skáust «тс.» латиська
skaugėˊti «заздрити» литовська
ску́глить «скиглити» російська
ски́голить «вищати, вити, плакати» російська
skuhrat' «скаржитися» словацька
скігіта́ць українська
skuhrati «хникати» чеська
скавулі́ти «скавучати» ?
скугні́ти «вищати» (про свиней) ?
скуго́лить ?
ску́го́рить ?
ску́грить ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України