СКВИРА — ЕТИМОЛОГІЯ
шкви́ря «снігова буря СУМ; сніг із вітром Г; моторна жінка До»
псл. [*skvirja, *skvirjь], очевидно, похідне від дієслова skvьrǫ (*skverti), пор. ч. ст. skvru (skvřieti sě) «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)»;
той самий корінь, що й skvar-, укр. сквар «спека»;
р. [шкви́ра, шква́ра] «зимова негода», бр. [шквірь, шквар] «підсмажене сало в рідкому вигляді», п. [skwirczka] «шкварка», ч. [škvířiti] «сичання сала при розтоплюванні на вогні», схв. цви̏рак «шкварка», слн. (o)cvírek «вишкварки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скви́ра
«снігова буря»
шкви́ра
«завірюха, метелиця, хуга»
шкви́рити
«іти, падати»
(безос.)(про сніг)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шквірь | білоруська |
шквар «підсмажене сало в рідкому вигляді» | білоруська |
skwirczka «шкварка» | польська |
*skvirja | праслов’янська |
*skvirjь | праслов’янська |
skvьrǫ | праслов’янська |
*skverti | праслов’янська |
skvar- | праслов’янська |
шкви́ра | російська |
шква́ра «зимова негода» | російська |
цви̏рак «шкварка» | сербохорватська |
сквар «спека» | українська |
skvru «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» (ст.) | чеська |
skvřieti sě «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» | чеська |
škvířiti «сичання сала при розтоплюванні на вогні» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України