СКВИРА — ЕТИМОЛОГІЯ

шкви́ря «снігова буря СУМ; сніг із вітром Г; моторна жінка До»

псл. [*skvirja, *skvirjь], очевидно, похідне від дієслова skvьrǫ (*skverti), пор. ч. ст. skvru (skvřieti sě) «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)»;
той самий корінь, що й skvar-, укр. сквар «спека»;
р. [шкви́ра, шква́ра] «зимова негода», бр. [шквірь, шквар] «підсмажене сало в рідкому вигляді», п. [skwirczka] «шкварка», ч. [škvířiti] «сичання сала при розтоплюванні на вогні», схв. цви̏рак «шкварка», слн. (o)cvírek «вишкварки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скви́ра «снігова буря»
шкви́ра «завірюха, метелиця, хуга»
шкви́рити «іти, падати» (безос.)(про сніг)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шквірь білоруська
шквар «підсмажене сало в рідкому вигляді» білоруська
skwirczka «шкварка» польська
*skvirja праслов’янська
*skvirjь праслов’янська
skvьrǫ праслов’янська
*skverti праслов’янська
skvar- праслов’янська
шкви́ра російська
шква́ра «зимова негода» російська
цви̏рак «шкварка» сербохорватська
сквар «спека» українська
skvru «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» (ст.) чеська
skvřieti sě «шкварю, розтоплюю (шкваритися, розтоплюватися)» чеська
škvířiti «сичання сала при розтоплюванні на вогні» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України