СКАРГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ска́рга
запозичення з польської мови;
п. skarga, skarżyć, як і вл. skoržić «скаржитися», нл. skjaržyś «тс.», виводиться від псл. *skъr̥g- «скреготати»;
менш переконлива думка (Štrekelj Jagić-Festschr. 713) про запозичення з німецької мови (бав. schergen «обвинувачувати, скаржитися»);
бр. ска́рга;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скарга
(1388)
скаргува́тися
«скаржитися»
ска́ржити
ска́ржи́тися
ска́ржли́вий
ска́ржни́к
ска́ржно
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ска́рга | білоруська |
| skoržić «скаржитися» | верхньолужицька |
| skjaržyś «тс.» | нижньолужицька |
| skarga | польська |
| *sk «скреготати» | праслов’янська |
| skarżyć | ? |
ска́рга «вид молотка, яким насікають камінь у млині»
очевидно, помилкове написання замість *скарпа, яке може бути пов’язане зі скарпе́ль «плоске долото, різець каменотесів» (пор.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *скарпа | ? |
| скарпе́ль «плоске долото, різець каменотесів» (пор.) | ? |
скерге́ля «хвороблива людина»
афективне утворення, можливо, пов’язане із ска́рга, ска́ржитися або з р. [скаргы́кать] «шаркати ногами»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| скаргы́кать «шаркати ногами» | російська |
| ска́рга | ? |
| ска́ржитися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України