СИТАРА — ЕТИМОЛОГІЯ

си́то

псл. sito ‹ *sēi-to, похідне від того самого кореня, що й sějati (sěti) «сіяти», sěmę «сім’я»;
прямими відповідниками є лит. síetas «(густе) сито», лтс. siêts «сито, решето»;
спорідненим є й гр. ἠϑμός «сито»;
р. болг. м. си́то, бр. сі́та, п. слц. sito, ч. слн. síto, нл. syto, схв. си̏то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підси́ток «рідке сито»
сита́р «виготовлювач сит»
си́тко «ручний бубон О; сітка від бджіл Нед»
ситко́вий «ситовий» (спец.)
си́тний «просіяний через сито; спечений з борошна, просіяного на ситі»
си́тни́к «ситар; хліб із борошна, просіяного на ситі»
ситникі́вна
си́тниця «хліб з питльованого борошна, білий хліб Нед; хліб з житнього борошна, просіяного через сито Бі»
си́тничний «належний до білого хліба»
си́тови «трухлявий, ситовидний»
ситови́й
ситови́на «трухлявість дерева»
ситови́ця «ґратчаста кістка»
ситце́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сі́та білоруська
си́то болгарська
ἠϑμός «сито» грецька
siêts «сито, решето» латиська
síetas «(густе) сито» литовська
си́то македонська
syto нижньолужицька
sito польська
sito праслов’янська
sěmę «сім’я» праслов’янська
*sēi-to праслов’янська
sějati праслов’янська
sěti праслов’янська
си́то російська
си̏то сербохорватська
sito словацька
síto словенська
síto чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України