СИТАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
си́то
псл. sito ‹ *sēi-to, похідне від того самого кореня, що й sějati (sěti) «сіяти», sěmę «сім’я»;
прямими відповідниками є лит. síetas «(густе) сито», лтс. siêts «сито, решето»;
спорідненим є й гр. ἠϑμός «сито»;
р. болг. м. си́то, бр. сі́та, п. слц. sito, ч. слн. síto, нл. syto, схв. си̏то;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підси́ток
«рідке сито»
сита́р
«виготовлювач сит»
си́тко
«ручний бубон О; сітка від бджіл Нед»
ситко́вий
«ситовий»
(спец.)
си́тний
«просіяний через сито; спечений з борошна, просіяного на ситі»
си́тни́к
«ситар; хліб із борошна, просіяного на ситі»
ситникі́вна
си́тниця
«хліб з питльованого борошна, білий хліб Нед; хліб з житнього борошна, просіяного через сито Бі»
си́тничний
«належний до білого хліба»
си́тови
«трухлявий, ситовидний»
ситови́й
ситови́на
«трухлявість дерева»
ситови́ця
«ґратчаста кістка»
ситце́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сі́та | білоруська |
си́то | болгарська |
ἠϑμός «сито» | грецька |
siêts «сито, решето» | латиська |
síetas «(густе) сито» | литовська |
си́то | македонська |
syto | нижньолужицька |
sito | польська |
sito | праслов’янська |
sěmę «сім’я» | праслов’янська |
*sēi-to | праслов’янська |
sějati | праслов’янська |
sěti | праслов’янська |
си́то | російська |
си̏то | сербохорватська |
sito | словацька |
síto | словенська |
síto | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України