СИРІЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
си́річ «тобто»
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. си рѣчь складається із займенника си «ця» та іменника рѣчь «річ, слово»;
р. си́речь, др. сиречь, болг. м. си́реч, схв. сѝрjеч «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́рѣчъ
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
си́реч | болгарська |
сиречь | давньоруська |
си́реч | македонська |
си́речь | російська |
сѝрjеч «тс.» | сербохорватська |
си рѣчь «ця» | старослов’янська |
си «ця» | старослов’янська |
рѣчь «річ, слово» | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України