СИРОВЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц

очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сира́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сірова українська
сі́ра «молозиво» українська
кура́страна (корова)] українська
кура́стра «молозиво» українська

сири́й

псл. syrъ, syrovъ, surovъ «сировий, жорсткий», пов’язане із syrъ «сир»;
споріднене з дат. ст. súrr «сировий, напівгнилий», шв. sur (véd) «сирове (дерево)», дісл. saurr «сира земля»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий»;
р. сыро́й, бр. сыры́, др. сырыи, п. surowy, ч. syrovó, syró, слц. surovó, вл. нл. syry, схв. си̏ров, слн. [sirо̑v], цсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оси́рковатий «сируватий»
по́сирий
поси́роватий «тс.»
посирости́ти «змочити, окропити»
сирві́ти «сиріти»
сире́ць
сири́ця «сиром’ятна шкіра, сирицевий ремінь; [заболочена низина; болото в лісі Ч]»
сири́чина «тс.»
сири́чник «фахівець із вичинки сириці»
сири́чуватий «недостатньо вичинений, із недостатньо вичиненої шкіри»
сиріве́ць «хлібний квас; [сировина; сириця]»
сирі́вка «невипалена цегла»
сирівці́ «постоли із сиром’ятної шкіри»
си́рість
сирі́ти
сирко́м «сирим (їсти)»
сирни́к «усе сире, сирове»
сирня́к «сирові дрова»
сирня́ччя «тс.»
сирове́ц «неочищений спирт»
сирове́ць «сирівець; сириця О; цегла-сирець Чаб»
сирови́й
сировина́
си́рови́ця «сириця; красильна сіра речовина у полотні; ґрунтова вода, з якої видобувають сіль; чавун Нед; цегла-сирець Чаб»
си́ровіти «тс.»
сирува́тий
сиря́к «сирові дрова»
сиря́ччя «тс.»
сірочува́тий «тс.»
соровий «сирий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сыры́ білоруська
syry верхньолужицька
saurr «сира земля» давньоісландська
сырыи давньоруська
súrr «сировий, напівгнилий» датська
*sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий» індоєвропейська
syry нижньолужицька
surowy польська
syrъ праслов’янська
syrovъ праслов’янська
surovъ «сировий, жорсткий» праслов’янська
syrъ «сир» праслов’янська
сыро́й російська
си̏ров сербохорватська
surový словацька
sirо̑v словенська
сыръ церковнослов’янська
syrový чеська
syrý чеська
sur «сирове (дерево)» (véd) шведська

сири́тко «плата натурою (соняшником) олійникові»

не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації запозичення, що зводиться до рум. [răsărítă] «соняшник» і прикметника сири́й, сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
răsărítă «соняшник» румунська
сири́й українська
сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться). українська

сірачо́к «нитки для рибальських сітей»

очевидно, первісне *сирячок, пов’язане із сири́й, сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сирячок ?
сири́й ?
сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України