СИРЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сир
псл. syrъ;
споріднене з лит. sū́ris «сир», sū́rаs «солоний», прус. suris «сир», лтс. sũrs «гіркий», дісл. sūrr «закваска», двн. sūr «кислий», дісл. sóra «кисле молоко», алб. hirrë «сироватка»;
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий»;
р. бр. сыр, др. сыръ, п. заст. [syr], ser, ч. sór, слц. syr, полаб. sar, болг. си́рене, м. сир, схв. си̏р, слн. sìr, стсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заси́рнити
«забруднити сиром»
наси́рнік
«млинець із сиром»
посира́нки
«частування дружок сирниками»
си́рено
«багато сиру»
си́ринний
«з сиру»
си́рінний
«тс.»
сирко́вий
сирни́к
«корзина для сиру Нед; ворок Чаб»
си́рник
«млинець із сиру»
си́рниця
«посудина для сиру; [торговка сиром Нед]»
сиро́к
си́рян
«сирний, із сиру»
си́ряний
«із сиру, з сиром»
си́ряник
«сирник»
си́ряно
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hirrë «сироватка» | албанська |
| сыр | білоруська |
| си́рене | болгарська |
| sūr «кислий» | давньоверхньонімецька |
| sūrr «закваска» | давньоісландська |
| sýra «кисле молоко» | давньоісландська |
| сыръ | давньоруська |
| *sū-ro-/sou-ro- «кислий, солоний, гіркий» | індоєвропейська |
| sũrs «гіркий» | латиська |
| sū́ris «сир» | литовська |
| sū́rаs «солоний» | литовська |
| сир | македонська |
| sar | полабська |
| syr | польська |
| ser | польська |
| syrъ | праслов’янська |
| suris «сир» | прусська |
| сыр | російська |
| си̏р | сербохорватська |
| syr | словацька |
| sìr | словенська |
| сыръ | старослов’янська |
| sýr | чеська |
сири́й
іє. *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий»;
споріднене з дат. ст. súrr «сировий, напівгнилий», шв. sur (véd) «сирове (дерево)», дісл. saurr «сира земля»;
псл. syrъ, syrovъ, surovъ «сировий, жорсткий», пов’язане із syrъ «сир»;
р. сыро́й, бр. сыры́, др. сырыи, п. surowy, ч. syrovó, syró, слц. surovó, вл. нл. syry, схв. си̏ров, слн. [sirо̑v], цсл. сыръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оси́рковатий
«сируватий»
по́сирий
поси́роватий
«тс.»
посирости́ти
«змочити, окропити»
сирві́ти
«сиріти»
сире́ць
сири́ця
«сиром’ятна шкіра, сирицевий ремінь; [заболочена низина; болото в лісі Ч]»
сири́чина
«тс.»
сири́чник
«фахівець із вичинки сириці»
сири́чуватий
«недостатньо вичинений, із недостатньо вичиненої шкіри»
сиріве́ць
«хлібний квас; [сировина; сириця]»
сирі́вка
«невипалена цегла»
сирівці́
«постоли із сиром’ятної шкіри»
си́рість
сирі́ти
сирко́м
«сирим (їсти)»
сирни́к
«усе сире, сирове»
сирня́к
«сирові дрова»
сирня́ччя
«тс.»
сирове́ц
«неочищений спирт»
сирове́ць
«сирівець; сириця О; цегла-сирець Чаб»
сирови́й
сировина́
си́рови́ця
«сириця; красильна сіра речовина у полотні; ґрунтова вода, з якої видобувають сіль; чавун Нед; цегла-сирець Чаб»
си́ровіти
«тс.»
сирува́тий
сиря́к
«сирові дрова»
сиря́ччя
«тс.»
сірочува́тий
«тс.»
соровий
«сирий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыры́ | білоруська |
| syry | верхньолужицька |
| saurr «сира земля» | давньоісландська |
| сырыи | давньоруська |
| súrr «сировий, напівгнилий» | датська |
| *sū-ro-/sou-ro- «кислий, гіркий» | індоєвропейська |
| syry | нижньолужицька |
| surowy | польська |
| syrъ | праслов’янська |
| syrovъ | праслов’янська |
| surovъ «сировий, жорсткий» | праслов’янська |
| syrъ «сир» | праслов’янська |
| сыро́й | російська |
| си̏ров | сербохорватська |
| surový | словацька |
| sirо̑v | словенська |
| сыръ | церковнослов’янська |
| syrový | чеська |
| syrý | чеська |
| sur «сирове (дерево)» (véd) | шведська |
жур «кисла страва з вівсяного борошна»
походить від двн. sûr (нвн. sauer) «кислий», свн. sûr «кисле тісто», спорідненого з псл. sуrь, укр. сири́й;
бр. [жур, журы́ха] «тс.», п. żur «кисла юшка», ч. вл. нл. žur «тс.», ч. žour «кисле тісто», слн. žur(а) «сироватка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
джур
«тс.»
жу́равік
жури́на
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жур | білоруська |
| журы́ха «тс.» | білоруська |
| žur «тс.» | верхньолужицька |
| sûr «кислий» (нвн. sauer) | давньоверхньонімецька |
| žur «тс.» | нижньолужицька |
| sauer | нововерхньонімецька |
| żur «кисла юшка» | польська |
| sуrь | праслов’янська |
| sûr «кисле тісто» | середньоверхньнімецька |
| žur(а) «сироватка» | словенська |
| сири́й | українська |
| žur «тс.» | чеська |
| žour «кисле тісто» | чеська |
сири́тко «плата натурою (соняшником) олійникові»
можливо, результат контамінації запозичення, що зводиться до рум. [răsărítă] «соняшник» і прикметника сири́й, сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться);
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| răsărítă «соняшник» | румунська |
| сири́й | українська |
| сирови́й (непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться). | українська |
си́рно «маленький низький столик»
очевидно, похідне утворення від сир з первісним значенням «дерев’яне блюдо для сиру»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сир «дерев’яне блюдо для сиру» | українська |
сирова́ «(корова), яка отелилася кілька днів тому» (корова)] Гриц
пор. [кура́страна (корова)], похідне від [кура́стра] «молозиво»;
очевидно, давніше *сірова, похідне від [сі́ра] «молозиво»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сира́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кура́страна (корова)] | українська |
| кура́стра «молозиво» | українська |
| *сірова | українська |
| сі́ра «молозиво» | українська |
си́роватень «лунь, Circus» (орн.)
в такому разі назва зумовлена сірим забарвленням луня польового (Circus cyaneus);
можливо, пов’язане з основою прикметника сі́рий, видозміненою під впливом си́вий або сир (сиро́ватка);
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́рий | українська |
| си́вий (сиро́ватка) | українська |
| сир (сиро́ватка) | українська |
си́ро́ватка
зіставляється також з лат. serum (seru) «сиворотка, водяниста рідина», гр. ὀρός «сироватка» (Machek ESJČ 599);
пов’язується з псл. syrъ «сировий», surovъ «кислий, рідкий» (Schuster-Šewc 1402);
зв’язок із сир може бути вторинним;
не зовсім ясне;
р. сы́воротка, бр. сыро́ватка, п. serwatka, ч. syrovátka, слц. srvátka, вл. syrwatka, нл. serowatka, srowatka, surowizń, болг. сурова́тка, схв. су̏рутка, слн. sírotka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
си́рватка
«тс.»
си́рватча́ний
сирово́тка
«сироватка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сыро́ватка | білоруська |
| сурова́тка | болгарська |
| syrwatka | верхньолужицька |
| ὀρός «сироватка» | грецька |
| serum «сиворотка, водяниста рідина» (seru) | латинська |
| serowatka | нижньолужицька |
| srowatka | нижньолужицька |
| surowizń | нижньолужицька |
| serwatka | польська |
| syrъ «сировий» | праслов’янська |
| surovъ «кислий, рідкий» | праслов’янська |
| сы́воротка | російська |
| су̏рутка | сербохорватська |
| srvátka | словацька |
| sírotka | словенська |
| сир | українська |
| syrovátka | чеська |
сироді́й «сире молоко»
розвиток значення не зовсім ясний;
складне утворення з основ прикметника сири́й і дієслова дої́ти;
р. сыродо́й «парне молоко», бр. сырадо́й, п. [surodój] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сироди́й
«свіжонадоєне молоко; місце доїння корів»
сиродо́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сырадо́й | білоруська |
| surodój «тс.» | польська |
| сыродо́й «парне молоко» | російська |
| сири́й | українська |
| дої́ти | українська |
сиро́мля «сирятина, щось сирове»
очевидно, афективне утворення від сири́й (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сири́й | українська |
сируха «маренка чіпка, Asperula aparine M.B.» (бот.)
очевидно, пов’язане із сири́й «вологий»;
назва могла бути зумовлена тим, що маренка росте на сирих тінистих місцях;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сири́й «вологий» | українська |
сирюшка «сироїжка, Agaricus ruber D.C. (Russula)» (бот.)
результат спрощення форми сироїжка або безпосереднє утворення від сири́й, як вказівка на придатність сироїжки до споживання в сирому присоленому стані;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суровика
суровичка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сироїжка | українська |
| сири́й | українська |
сірачо́к «нитки для рибальських сітей»
очевидно, первісне *сирячок, пов’язане із сири́й, сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *сирячок | ? |
| сири́й | ? |
| сирови́й (пор. сирова нитка «груба нитка») | ? |
суро́вий «грубий, невибілений»
псл. surovъ «сирий, сировий», пов’язане чергуванням голосних з syrъ «сирий», укр. сири́й;
пов’язання з sěverъ «північ» (Būga RR I 334) є помилковим;
р. суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно), бр. суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]», [су́ровый] «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)», др. суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений», п. вл. surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений», ч. слц. surovó «сирий, необроблений, неочищений», нл. surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий», болг. суро́в «сирий», м. суров «сирий, необроблений», слн. surа̏v «сирий, недоварений; необроблений», стсл. соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сурови́ця
«розсіл»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| суравы́ «суровий (про нитки), [сирий]» | білоруська |
| суро́в «сирий» | болгарська |
| surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» | верхньолужицька |
| суровыи «сирий; свіжий, зелений; неварений» | давньоруська |
| суров «сирий, необроблений» | македонська |
| surowy «сирий, необроблений, невибілений, суровий» | нижньолужицька |
| surowy «сирий; суровий (про полотно); сировий, необроблений» | польська |
| surovъ «сирий, сировий» | праслов’янська |
| суро́вый «суровий» (про прядиво, полотно) | російська |
| surovó «сирий, необроблений, неочищений» | словацька |
| surа̏v «сирий, недоварений; необроблений» | словенська |
| соуровъ «сирий; свіжий, зелений; недоварений» | старослов’янська |
| сири́й | українська |
| су́ровый «мокруватий; сирий, недоварений; суровий (про мотузку)» | українська |
| surovó «сирий, необроблений, неочищений» | чеська |
| syrъ «сирий» | ? |
| sěverъ «північ» | ? |
сурові́га «іволга, Oriolus galbula L.» (орн.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з суро́вий і, далі, з сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий»);
пор. [вільга] «іволга», п. wilga «тс.», яке Брюкнер (Brückner 621; KZ 46, 199) пов’язує з п. wilgoć «сирість, вогкість», оскільки іволга провіщає дощ;
пор. також [волові́га] «іволга», можливо, пов’язане з воло́га, воло́гий;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wilga «тс.» | польська |
| wilgoć «сирість, вогкість» | польська |
| суро́вий | ? |
| сири́й «мокрий, вологий» (пор. бр. [су́ровый] «мокруватий») | ? |
| вільга «іволга» | ? |
| волові́га «іволга» | ? |
| воло́га | ? |
| воло́гий | ? |
шарі́ти «ставати червоним (пере-важно про обличчя); виділятися черво-ним або рожевим кольором»
очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;
пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;
існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);
спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;
р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сырла «фарбувати» | алтайська |
| сыр | алтайська |
| ша́ря «фарбую» | болгарська |
| шаръ «фарба, колір» | давньоруська |
| sїr «фарба» | давньотюркська |
| sїrčї «художник» | давньотюркська |
| сырла «фарбувати» | казахська |
| сыр | казахська |
| шир «фарба» | калмицька |
| сырла «фарбувати» | каракалпакська |
| сыр | каракалпакська |
| сырда | киргизька |
| шари «розмальовує» | македонська |
| шир «фарба» | монгольська |
| сыр | ногайська |
| ша́рить «фарбувати, розписувати» | російська |
| ша́рати «розмальовувати, фарбувати» | сербохорватська |
| šára «строкатість»«строкатий» | словенська |
| šárаst «строкатість»«строкатий» | словенська |
| шаръ «фарба» | старослов’янська |
| сырла «фарбувати» | татарська |
| сыр | татарська |
| сырла «фарбувати» | туркменська |
| сыр | туркменська |
| saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик») | тюркські |
| сир «тс.» | узбецька |
| сирла «тс.» | уйгурська |
| сир «лак, глазур» | уйгурська |
| сарла «фарбувати» | чуваська |
| сӑр | чуваська |
| сӑрӑ «фарба» | чуваська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України