СИМУЛИРОВАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
симулюва́ти
запозичено з німецької мови, очевидно, через польську;
н. simulíeren походить, мабуть, від фр. simuler, запозиченого з латинської мови;
лат. simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати» пов’язане з similis «подібний, схожий», спорідненим з псл. samъ, укр. сам;
р. симуля́нт, симули́ровать, бр. сімулява́ць, п. symulować, ч. simulovati, слц. simulovat’, вл. simulować, болг. симули́рам, м. симули́ра, схв. симули́рати, слн. simulírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
симуля́нт
симуля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сімулява́ць | білоруська |
| симули́рам | болгарська |
| simulować | верхньолужицька |
| simulāre «уподібнювати; зображати; прикидатися, симулювати» | латинська |
| similis «подібний, схожий» | латинська |
| симули́ра | македонська |
| simulíeren | німецька |
| symulować | польська |
| samъ | праслов’янська |
| симуля́нт | російська |
| симули́ровать | російська |
| симули́рати | сербохорватська |
| simulovat' | словацька |
| simulírati | словенська |
| сам | українська |
| simuler | французька |
| simulovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України