СИЛІКАТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

силіка́т

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Silikát, фр. англ. silicate утворено від лат. silex (род. в. silicis) «кремінь», що зводиться до *scilec-, пов’язаного з cаlx «гральний камінь; вапняк», спорідненим з гр. χάλιξ «камінець, щебінь, вапняк», можливо, також псл. skala, укр. скала́;
р. болг. м. силика́т, бр. сіліка́т, п. sylikat, ч. слц. слн. silikát, вл. silikat, схв. силùкāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

силіка́тник
силікатува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
silicate англійська
сіліка́т білоруська
силика́т болгарська
silikat верхньолужицька
χάλιξ «камінець, щебінь, вапняк» грецька
silex «кремінь» (род. в. silicis) латинська
*scilec- латинська
cаlx «гральний камінь; вапняк» латинська
силика́т македонська
Silikát німецька
sylikat польська
skala праслов’янська
силика́т російська
силùкāт сербохорватська
silikát словацька
silikát словенська
скала́ українська
silicate французька
silikát чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України