СИЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ

си́зий

очевидно, давнє утворення від того самого кореня, що й си́вий;
менш переконливе зіставлення з лит. šežis «дрізд», прус. seese «тс.» (Vasmer ZfSlPh 2, 57; Petersson BSl. Wortst. 27–28), а також з лтс. saiguôtiês «блищати, світити» чи з слн. sezâvka «сіра трясогузка» (Matzenauer LF 20, 4);
р. си́зый, бр. шы́зы, др. шизыи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сиз
сиза́р «сизий голуб»
си́зик «вид джмеля із зеленувато-сизим пушком»
си́зитися
сизі́ти
сизо́та
сизува́тий
сизь
сизя́к «сизий голуб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шы́зы білоруська
шизыи давньоруська
saiguôtiês «блищати, світити» латиська
šežis «дрізд» литовська
seese «тс.» прусська
си́зый російська
sezâvka «сіра трясогузка» словенська
си́вий українська

сизоо́кий «косоокий, різноокий»«сіроокий» (тлумачення у Грінченка та ін. не відповідає ілюстраціям)

результат видозміни форми [зизоо́кий] «тс.» і заміщення деетимологізованої основи зи́зий фонетично подібною основою си́зий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зизоо́кий «тс.» українська
зи́зий українська
си́зий українська

сі́жий «синюватий, блакитнуватий»

очевидно, залишок не засвідченого в інших випадках псл. *sědjь, похідного від sědъ «сідий»;
могло бути вторинно зближене із си́зий;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*sědjь праслов’янська
sědъ «сідий» ?
си́зий ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України