СИДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сиді́ти
у давньоруській мові початкове ненаголошене sě- перед наступним складом з голосним переднього ряду перейшло в si- (си-, як дити́на, мизи́нець із dětina, mězinьсь та ін.);
споріднене з лит. sėdė'ti «сидіти», лтс. sêdêt, гот. sitan, лат. sedēre «тс.», гр. ἕζομαι «сиджу»;
псл. sěděti, sěsti (‹*sědti);
р. сиде́ть, бр. сядзе́ць, др. сѣдѣти, сидѣти, п. siedzieć, ч. seděti, слц. sediet’, вл. sedźeć, нл. sejźeś, полаб. sedĕ «сидить», болг. седя́, м. седи, схв. сèдети «сидіти», се̏сти «сісти», сjèсти «тс.», слн. sedéti, стсл. сѣдѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́сидка
ви́сідка
відси́дка
запосіда́ти
«заволодіти»
запосіда́ти
«займати»
запосіда́тися
«бути ласим, охочим (на щось), захоплюватися (чимось); узяти щось у свої володіння»
за́сід
«помістя»
засі́да
«засада»
засі́дання
засіда́тель
за́сіди
«засідка»
за́сідка
засі́док
«засиджене яйце»
за́сіжка
«засада»
зсідани́на
«звурджена частина молока»
зсіда́тися
«скисати, гуснути»
зсі́док
«згусток»
зсі́лий
«скислий»
(про молоко)
навпри́сіди
навпри́сідки
навпри́сядки
навси́дьки
навси́дячки
напосіда́ти
напосі́дливий
напри́сідки
напри́сядки
наси́дячи
«навсидьки»
(Ме)
на́сід
«те, що осідає, тонкий шар»
на́сідка
«квочка»
на́сідок
«засиджене яйце»
на́сідом
«наполегливо»
невси́дливий
невсидю́чий
недоси́док
«курча, яке передчасно вилупилося»
непоси́да
непоси́дли́вий
непоси́дний
непоси́дько
непосидя́чий
непосидя́чка
осі́длище
«місце для будівництва хати Ж; оселя»
осі́дний
«осілий»
осі́док
осі́лий
пере́сід
пересіда́тися
«слабшати, переставати»
пересідє́льнік
«черезсідельник»
пере́сі́дка
«пересадка»
підси́діти
«нашкодити»
підсіде́льний
підсіде́льник
пі́дсі́дка
«засідка»
підсі́сти
«тс.»
посєджі́нє
«тс.»
поси́де́ньки
посидже́нє
посиджі́нє
«сидіння біля мерця»
посиді́льниця
посиді́нки
посиді́ння
посидко́вий
«жилий»
посидю́чий
посидю́щий
посидя́щий
«посидючий»
по́сід
«володіння, майно; маєток»
посіда́тися
«потріскатися»
посіда́ч
«власник»
посі́дище
по́сідки
посі́дник
«тс.»
по́сідок
«тс.»
по́сідь
«майно»
при́сід
при́сідка
«попона поверх сідла»
при́сідом
при́сідько
«карлик, мала людина»
про́сідок
«місце перебування»
пусіжі́нки
«посиденьки»
розсі́лина
«тріщина»
седу́шка
«лавочка на подвір’ї»
се́дька
«навсидячки»
седю́шка
«пристрій, у якому вчиться сидіти немовля»
се́дячки
«сидячи»
сєду́шка
«тс.»
си́день
сиде́ць
«частина кошари»
сиде́чня
«бездіяльне сидіння»
си́дження
«сидіння»
сиді́лка
сиді́льник
«сидень»
сиді́льниця
«сиділка»
си́дні
сидня́
сиду́ля
«стара дівка»
сиду́н
«сидень»
сиду́х
«тс.»
сиду́ха
сиду́шка
«стільчик для дітей»
си́дьма
си́дячи
сидя́чий
си́дячки
сі́давка
«сидіння»
сіда́к
«тс.; частина кошари Доп. УжДУ IV»
сі́далка
«тс.»
сі́дало
сіда́ти
сіда́тися
«надриватися»
сіде́лка
сіде́лко
«частина упряжі»
сіде́льник
сі́день
«сидень»
сіде́ць
«стілець, сидіння»
сідла́к
«землевласник; місцевий житель»
сідла́ти
сідли́сько
«місце перебування, проживання»
сідло́
«частина упряжі; [підвищення у возі Нед]»
сідлови́на
сідло́вка
сідля́р
сідна́
«сіднична кістка»
сідни́й
«на якому сидять»
сідни́к
«стілець шевця»
сідни́ця
сідня́
«сидіння»
сідо́к
сіду́ха
«квочка Нед; перекупка»
сі́сти
сі́стоньки
сприсіда́ти
«напосідати»
сяда́ти
«сідати»
ся́дкати
«тс.; сидіти»
(дит.)
упри́сі
«навприсядки»
уси́дливий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сядзе́ць | білоруська |
| седя́ | болгарська |
| sedźeć | верхньолужицька |
| sitan | готська |
| ἕζομαι «сиджу» | грецька |
| сѣдѣти | давньоруська |
| сидѣти | давньоруська |
| sedēre «тс.» | латинська |
| sêdêt | латиська |
| sėdė'ti «сидіти» | литовська |
| седи | македонська |
| sejźeś | нижньолужицька |
| sedĕ «сидить» | полабська |
| siedzieć | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| sěsti (‹*sědti) | праслов’янська |
| сиде́ть | російська |
| сèдети «сидіти» | сербохорватська |
| се̏сти «сісти» | сербохорватська |
| сjèсти «тс.» | сербохорватська |
| sediet' | словацька |
| sedéti | словенська |
| сѣдѣти | старослов’янська |
| seděti | чеська |
ака́фіст «хвалебний спів у церкві, виконуваний стоячи»
запозичення з грецької мови;
гр. ἀκάϑɩστος (ὕμνος) «несідальний (спів)» утворене з заперечної частки ἀ- «не-» і основи дієслова καϑίζω «саджу, сідаю», що складається з префікса κατα- (›καϑ-) «вниз, низ-», спорідненого з хет. katta «вниз, при, з», можливо, також із кімр. ст. kant «(разом) з» і дієслова ἵζω (‹*σιζω) «сідаю», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. ака́фист, бр. ака́фіст, др. акаөистъ, болг. акат́ист, схв. àкатист, ака́тист;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ака́фист
ака́фистник
«книга акафістів»
ака́хвист
ака́хтист
ока́хтист
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ака́фіст | білоруська |
| акат́ист | болгарська |
| ἀκάϑɩστος «несідальний (спів)» (ὕμνος) | грецька |
| акаөистъ | давньоруська |
| kant «(разом) з» | кімрська |
| sěděti | праслов’янська |
| ака́фист | російська |
| àкатист | сербохорватська |
| сиді́ти | українська |
| ака́тист | українська |
| katta «вниз, при, з» | хетська |
| ἀ- «не-» | ? |
| καϑίζω «саджу, сідаю» | ? |
| κατα- «вниз, низ-» (›καϑ-) | ? |
| kant «(разом) з» | ? |
дзи́ґлик «стілець, табурет, триніжок»
на українському ґрунті відбулося вторинне зближення слова за звуковою подібністю з дзи́ґа;
запозичено через посередництво західнослов’янських мов і, далі, середньоверхньонімецької (свн. sidel (е) «стілець; скриня, на якій можна сидіти») з латинської;
лат. sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» походить від sedēre «сидіти», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
бр. [зэ́длік] «стілець», [зэдэль] «лавка», п. [zygiell «стілець» (?), [zydel, zydla, żydla, zedel] «тс.; лавка зі спинкою», ч. [žygla] «стілець», židle, [židl’a, žingla] «тс.», слц. žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів», вл. židla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзиґля́тко
«стільчик»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зэ́длік «стілець» | білоруська |
| židla «тс.» | верхньолужицька |
| sedīle «сідалище (стілець, лавка, крісло)» | латинська |
| zygiell «стілець» (?) | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| žigla «рундук, скриня для борошна та інших харчів» | словацька |
| сиді́ти | українська |
| зэдэль «лавка» | українська |
| zydel «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
| zydla «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
| żydla «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
| zedel «тс.; лавка зі спинкою» | українська |
| židl'a «тс.» | українська |
| žingla «тс.» | українська |
| žygla «стілець» | чеська |
| židle «стілець» | чеська |
| дзи́ґа | ? |
| sedēre «сидіти» | ? |
резе́да́ «Reseda L.» (бот.)
фр. réséda походить від лат. resēda «резеда», пов’язаного з resēdāre «полегшувати, лікувати, зціляти» (вважалося, що ця рослина діє заспокійливо), утвореним за допомогою префікса re- від дієслова sеdēre «сидіти, осідати; сідати; затихати», спорідненого з лит. sėdė́ti «сидіти», псл. sěděti, укр. сиді́ти;
запозичення з французької мови;
р. болг. резеда́, бр. рэзеда́, п. ч. слц. вл. rezeda, м. схв. резе́да, слн. reséda, rezéda;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзеда́ | білоруська |
| резеда́ | болгарська |
| rezeda | верхньолужицька |
| resēda «резеда» | латинська |
| resēdāre «полегшувати, лікувати, зціляти» (вважалося, що ця рослина діє заспокійливо) | латинська |
| sеdēre «сидіти, осідати; сідати; затихати» | латинська |
| sėdėė́ti «сидіти» | литовська |
| резе́да | македонська |
| rezeda | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| резеда́ | російська |
| резе́да | сербохорватська |
| rezeda | словацька |
| reséda | словенська |
| rezéda | словенська |
| сиді́ти | українська |
| réséda | французька |
| rezeda | чеська |
резиде́нт «дипломатичний представник; таємний уповноважений іноземної розвідки»
через німецьке посередництво (н. Residént) запозичено з французької мови;
фр. résident «резидент» походить від лат. residens (род. в. residentis), дієприкметника від дієслова residēre «сідати; зупинятися, селитися», утвореного з префікса re- і дієслова sеdēre «сидіти», спорідненого з лит. sėdė́ti «сидіти», псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. болг. м. резиде́нт, бр. рэзіду́нт, п. rezydent, ч. слц. вл. rezident, схв. резѝдент, слн. rezidènt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэзідэ́нт | білоруська |
| резиде́нт | болгарська |
| rezident | верхньолужицька |
| residens (род. в. residentis) | латинська |
| residēre «сідати; зупинятися, селитися» | латинська |
| sеdēre «сидіти» | латинська |
| sėdė́ti «сидіти» | литовська |
| резиде́нт | македонська |
| Residént | німецька |
| rezydent | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| резиде́нт | російська |
| резѝдент | сербохорватська |
| rezident | словацька |
| rezidènt | словенська |
| сиді́ти | українська |
| résident «резидент» | французька |
| rezident | чеська |
се́сія
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. sessiō «сидіння, засідання» пов’язане із sedeo «сиджу», спорідненим з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. се́ссия, бр. се́сія, п. sesja, ч. ст. sese, sesí, слц. sesia, вл. sesija, болг. се́сия, м. сесиjа, схв. сèсиja, слн. sesíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сесі́йний
сесія
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́сія | білоруська |
| се́сия | болгарська |
| sesija | верхньолужицька |
| sessiō «сидіння, засідання» | латинська |
| sedeo «сиджу» | латинська |
| сесиjа | македонська |
| sesja | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| се́ссия | російська |
| сèсиja | сербохорватська |
| sesia | словацька |
| sesíja | словенська |
| сиді́ти | українська |
| sese | чеська |
| sesí | чеська |
се́тер (порода мисливських собак)
запозичення з англійської мови;
англ. setter «тс.» є похідним від set «садити», пов’язаним із sit (дангл. sittan) «сидіти», спорідненим з гот. sіtan, лат. sedēre, псл. sěděti «тс.», укр. сиді́ти (отже, пес, який «садить» дичину);
р. се́ттер, бр. сэ́тэр, п. ч. слц. seter, болг. се́тер, схв. се̏тер, слн. séter;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| setter «тс.» | англійська |
| set «садити» | англійська |
| sittan «сидіти» | англійська |
| sit | англійська |
| сэ́тэр | білоруська |
| се́тер | болгарська |
| sіtan | готська |
| sedēre | латинська |
| seter | польська |
| sěděti «тс.» | праслов’янська |
| се́ттер | російська |
| се̏тер | сербохорватська |
| seter | словацька |
| séter | словенська |
| сиді́ти (отже, пес, який «садить» дичину) | українська |
| seter | чеська |
сиди́ба «садиба» (заст.)
очевидно, результат контамінації основ іменника сади́ба і дієслова сиді́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сади́ба | українська |
| сиді́ти | українська |
сижньови́й (у виразі сижньові гроші «плата за право поселення в станиці»)
очевидно, пов’язане із сиді́ти («осідати, селитись»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сиді́ти («осідати, селитись») | українська |
субси́дія «грошова або натуральна допомога»
англ. subsidy «субсидія» (‹ сангл. subsidie), фр. subside «податок; субсидія; грошова допомога», нім. Subsídium, гол. subsidie «субсидія» (з 1586) зводяться до лат. subsīdium «підтримка, опора, допомога; допоміжні війська, резерв», пов’язаного з дієсловом subsīdere «розташувати, поселити внизу; залишатися, жити, перебувати», утвореним за допомогою префікса sub- «під-» від sīdere «сісти, посадити», яке зближується з дінд. sīdati «сидить», ав. hiδaiti «тс.», гр. ἵζω (‹*si-zdō) «саджаю», що зводяться до іє. *sizd- як результату редуплікації *sed- «сидіти», представленого в псл. sěděti, укр. сиді́ти;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. (з 1703) болг. субси́дия, бр. субсі́дыя, ст. субсидиумъ (1722) (з п.), п. subsydium «грошова допомога; субвенція», ч. subsidie, subsidium, слц. subsídia, subsídium, схв. супсидиjум, слн. subsidiáren;
Фонетичні та словотвірні варіанти
субсидіюва́ти
субсидо́ваний
субсидува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hiδaiti «тс.» | авестійська |
| subsidy «субсидія» (‹ сангл. subsidie) | англійська |
| субсі́дыя | білоруська |
| subsidie «субсидія» (з 1586) | голландська |
| ἵζω «саджаю» (‹*si-zdō) | грецька |
| sīdati «сидить» | давньоіндійська |
| *sizd- як результату редуплікації *sed- «сидіти» | індоєвропейська |
| subsīdium «підтримка, опора, допомога; допоміжні війська, резерв» | латинська |
| Subsídium | німецька |
| subsydium «грошова допомога; субвенція» | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| субси́дия (з 1703) | російська |
| супсидиjум | сербохорватська |
| subsídia | словацька |
| subsídium | словацька |
| subsidiáren | словенська |
| сиді́ти | українська |
| subside «податок; субсидія; грошова допомога» | французька |
| subsidie | чеська |
| subsidium | чеська |
| subsīdere «розташувати, поселити внизу; залишатися, жити, перебувати» | ? |
| sub- «під-» | ? |
| sīdere «сісти, посадити» | ? |
| субсидиумъ (1722)(з п.) | ? |
ішо́в
псл. *šьd-lъ, *šьd-la, *šьd-lo, *šьd-li, *šьd-ly, *šьd-la, *šьd-la, *šьd-lě (‹*xĭd-l-), пов’язане чергуванням голосних з xoditi «ходити»;
зводиться до того самого іє. *sed-, що й псл. sěděti, укр. сиді́ти з первісним значенням «пересуватися, сидячи на транспортному засобі»;
р. шёл, шла, шло, шли, бр. ішо́ў, ішла́, ішло́, ішлі́, др. шьлъ, шьла, шьло, шьли, шьлы, шьла, п. szedł, szła, ч. šedl, šla, слц. išiel, išla, вл. sol, šla, болг. шел, шла, схв. ѝшао, ѝшла, слн. šel, šlà, стсл. шьлъ, шьла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́йшлий
за́йшлий
зіше́стя
ішла́
ішли́
ішло́
йшла
йшли
йшло
йшов
наше́стя
пішла́
пішла́
пішло́
пішо́в
по́шесний
по́шесть
при́йшлий
прише́лець
прише́стя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ішо́ў | білоруська |
| ішла́ | білоруська |
| ішло́ | білоруська |
| ішлі́ | білоруська |
| шел | болгарська |
| шла | болгарська |
| sol | верхньолужицька |
| šla | верхньолужицька |
| шьлъ | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| шьло | давньоруська |
| шьли | давньоруська |
| шьлы | давньоруська |
| шьла | давньоруська |
| *sed- | індоєвропейська |
| szedł | польська |
| szła | польська |
| *šьd-lъ | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lo | праслов’янська |
| *šьd-li | праслов’янська |
| *šьd-ly | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-la | праслов’янська |
| *šьd-lě (‹*xĭd-l-) | праслов’янська |
| *xĭd-l- «ходити» | праслов’янська |
| xoditi | праслов’янська |
| sěděti | праслов’янська |
| шёл | російська |
| шла | російська |
| шло | російська |
| шли | російська |
| ùшао | сербохорватська |
| ùшла | сербохорватська |
| išiel | словацька |
| išla | словацька |
| šel | словенська |
| šlà | словенська |
| шьлъ | старослов’янська |
| шьла | старослов’янська |
| сиді́ти «пересуватися, сидячи на транспортному засобі» | українська |
| šedl | чеська |
| šla | чеська |
посе́сія «земельне, орендне володіння»
запозичення з латинської мови;
лат. possessiō «володіння; власність, маєток», пов’язане з possideo «володію», є складне слово, що утворилося шляхом поєднання *pots «пан» (пор. лат. potis «могутній, спроможний»), спорідненого з другим компонентом псл. *gospodь, укр. госпо́дь, і sideo (sīdo) «сідаю; володію», пов’язаного з sedeo «сиджу», спорідненим з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. посе́ссия, бр. пасэ́сія, п. posesja, ч. posesor, слц. posesia, болг. посе́сия, схв. посесиjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посесі́йний
посе́сор
«власник посесії»
(заст.)
посесыя
(1613)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пасэ́сія | білоруська |
| посе́сия | болгарська |
| possessiō «володіння; власність, маєток» | латинська |
| possideo «володію» | латинська |
| *pots «пан» (пор. лат. potis «могутній, спроможний») | латинська |
| potis | латинська |
| posesja | польська |
| *gospodь | праслов’янська |
| sedeo «сиджу» | праслов’янська |
| sěděti | праслов’янська |
| посе́ссия | російська |
| посесиjа | сербохорватська |
| posesia | словацька |
| госпо́дь | українська |
| сиді́ти | українська |
| posesor | чеська |
президе́нт
лат. prаesidens (род. в. prаesidentis) «той, хто сидить попереду, головуючий; той, хто стоїть на чолі», пов’язане з дієсловом praesideo «сиджу попереду, головую; стою на чолі, керую», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від sedeo «сиджу», спорідненого з псл. sěděti, укр. сиді́ти;
запозичено з латинської мови через німецьку (н. Präsidént);
р. болг. м. президе́нт, бр. прэзідэ́нт, п. prezydent, ч. president, слц. вл. нл. prezident, схв. презѝдент, слн. prezidènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
президе́нтство
президе́нтствувати
президентува́ти
президенту́ра
«президентство, посада президента»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прэзідэ́нт | білоруська |
| президе́нт | болгарська |
| prezident | верхньолужицька |
| prаesidens «той, хто сидить попереду, головуючий; той, хто стоїть на чолі» (род. в. prаesidentis) | латинська |
| praesideo «сиджу попереду, головую; стою на чолі, керую» | латинська |
| sedeo «сиджу» | латинська |
| президе́нт | македонська |
| prezident | нижньолужицька |
| Präsidént | німецька |
| prezydent | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| президе́нт | російська |
| презѝдент | сербохорватська |
| prezident | словацька |
| prezidènt | словенська |
| сиді́ти | українська |
| president | чеська |
тетра́едр «правильний чотиригранник, кожна грань якого являє собою трикутник»
запозичення з грецької мови;
гр. τετράεδρον «чотиригранник» складається з τετρα- «чотири-» (в складних словах»), пов’язаного з τέτταρες «чотири», і -εδρον, пов’язаного з ἕδρα «сидіння, крісло; основа», ἕζομαι «сідаю», спорідненим з лат. sedeo, -ēre «сидіти», лит. sėdėˊti «тс.», псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. бр. тэтра́эдр, п. ч. tetraedr, слц. слн. tetraéder, болг. тетрае́дър, м. тетрае́дар, схв. те̏трае̄дар;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тетраедри́т
(мін.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тэтра́эдр | білоруська |
| тетрае́дър | болгарська |
| τετράεδρον «чотиригранник» | грецька |
| τετρα- «чотири-» (в складних словах») | грецька |
| τέτταρες «чотири» | грецька |
| -εδρον | грецька |
| ἕδρα «сидіння, крісло; основа» | грецька |
| ἕζομαι «сідаю» | грецька |
| sedeo | латинська |
| sedēre «сидіти» | латинська |
| sėdėˊti «тс.» | литовська |
| тетрае́дар | македонська |
| tetraedr | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| тэтра́эдр | російська |
| те̏трае̄дар | сербохорватська |
| tetraéder | словацька |
| tetraéder | словенська |
| сиді́ти | українська |
| tetraedr | чеська |
ка́федра
через російське посередництво запозичено з грецької мови (форма кате́дра – через польську і латинську мови–лат. cathedra);
гр. καθέδρα «сидіння, стілець» повʼязане з дієсловом καϑέζομαι «сідаю, сиджу», утвореним з префікса κατα- «вниз» і основи дієслова ἕζομαι «сиджу, сідаю», спорідненого з лат. sedeo «сиджу», псл. sěděti, укр. сиді́ти;
р. бр. ка́федра, п. ч. слц. вл. katedra, болг. кате́дра, м. катедра, схв. кàтедра, слн. kátedra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кате́дра
кафедра́льний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́федра | білоруська |
| кате́дра | болгарська |
| katedra | верхньолужицька |
| καθέδρα «сидіння, стілець» | грецька |
| καϑέζομαι «сідаю, сиджу» | грецька |
| κατα- «вниз» | грецька |
| ἕζομαι «сиджу, сідаю» | грецька |
| cathedra | латинська |
| sedeo «сиджу» | латинська |
| катедра | македонська |
| katedra | польська |
| sěděti | праслов’янська |
| ка́федра | російська |
| кàтедра | сербохорватська |
| katedra | словацька |
| kátedra | словенська |
| сиді́ти | українська |
| katedra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України