СЕСТРИНИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

сестра́

псл. sestra;
споріднене з лит. sesuõ (род. в. seser̃s), прус. swestro, дінд. svásar-, ав. χva- ŋhar-, вірм. k‘оir, гот. swistar, лат. soror, дірл. siur, тох. А ṣar (‹*ṣäṣаr);
очевидно, з іє. *sō˘e-(*se-) «свій» і *sōr «жінка»;
р. болг. сестра́, бр. сястра́, др. сестра, п. siostra, ч. слц. sestra, вл. sotra, нл. sotša, полаб. sestră, м. сестра, схв. сèстра, слн. sêstra, стсл. сестра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́се́стра «названа сестра, подруга»
посестри́на
посе́стриця «тс.»
сестре́нець «син сестри»
сестре́ни́ця «дочка сестри»
сестри́на «сестра»
сестри́нець
сестри́ниця
се́стритися
се́стрич
сестри́чка
сестри́чна
сестри́чний
сестрівни́ця
сестрі́лниця
сестрі́нець
сестрі́ниця
сестрі́нич
сестрі́нка «тс.»
сестрі́нок «тс.»
сестрінча́ «мала сестра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χvaŋhar авестійська
сястра́ білоруська
сестра́ болгарська
sotra верхньолужицька
k'оir вірменська
swistar готська
svásar- давньоіндійська
siur давньоірландська
сестра давньоруська
*su̯e-(*se-) «свій» індоєвропейська
*sōr «жінка» індоєвропейська
soror латинська
sesuõ (род. в. seser̃s) литовська
сестра македонська
sotša нижньолужицька
sestră полабська
siostra польська
sestra праслов’янська
swestro прусська
сестра́ російська
сèстра сербохорватська
sestra словацька
sêstra словенська
сестра старослов’янська
sestra чеська
А ṣar (‹*ṣäṣаr) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України