СЕРПКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
се́рпі́й «серпуха, Serratula L.» (бот.)
похідні утворення від серп (‹*sьr̥pъ);
назви зумовлені подібністю верхніх листів рослини до серпів;
р. се́рпий, серпу́ха, бр. сярпу́ха, п. sierpik, ч. srpice, srpek, слц. sŕpok, болг. сърпе́ц, схв. ср́пац, слн. srpek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серп
серпник
серпо́к
серпу́ха
сірпуха
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сярпу́ха | білоруська |
| сърпе́ц | болгарська |
| sierpik | польська |
| *s<SUP>ь</SUP>r̥pъ | праслов’янська |
| се́рпий | російська |
| серпу́ха | російська |
| ср́пац | сербохорватська |
| sŕpok | словацька |
| srpek | словенська |
| серп (‹*sьr̥pъ) | українська |
| srpice | чеська |
| srpek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України