СЕРАКА — ЕТИМОЛОГІЯ
сара́ка «бідолага»
запозичення зі східнороманських мов;
рум. săràc «бідняк, жебрак», sereàc, молд. сэра́к «тс.», жін. р. молд. [сара́ка] походять від болг. сира́к «сирота» або схв. заст. сѝрāк «тс.», споріднених з укр. сирота́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сера́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сира́к «сирота» | болгарська |
| сэра́к «тс.» | молдавська |
| сара́ка | молдавська |
| sărác «бідняк, жебрак» | румунська |
| sereác | румунська |
| сѝрāк «тс.» | сербохорватська |
| сирота́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України