СЕНАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
сена́т
запозичення з латинської мови;
лат. senātus «сенат, державна рада Риму», senātor «член сенату» є похідними від senex «старик, старець», спорідненого з гр. ἕνος «старий», дінд. sánaḥ, sanáyaḥ, ав. hana-, лит. sẽnas, вірм. hin «тс.», дкімр. корн. hēn «старик», брет. hen «тс.»;
р. бр. болг. сена́т, п. вл. senat, ч. слц. слн. senát, м. сенат, схв. сèнāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сена́тор
сена́торство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hana- | авестійська |
| сена́т | білоруська |
| сена́т | болгарська |
| hen «тс.» | бретонська |
| senat | верхньолужицька |
| hin «тс.» | вірменська |
| ἕνος «старий» | грецька |
| sánaḥ | давньоіндійська |
| sanáyaḥ | давньоіндійська |
| hēn «старик» | давньокімрська |
| hēn «старик» | корнська |
| senātus «сенат, державна рада Риму» | латинська |
| senātor «член сенату» | латинська |
| senex «старик, старець» | латинська |
| sẽnas | литовська |
| сенат | македонська |
| senat | польська |
| сена́т | російська |
| сèнāт | сербохорватська |
| senát | словацька |
| senát | словенська |
| senát | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України