СЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
сім
псл. sedmь, похідне від порядкового числівника sedmъ «сьомий», що зводиться до іє. *septm̥ «сім»;
споріднене з лит. septynì, лтс. septiņi, дінд. saptá, гр. ἑπτά, лат. septem, дірл. secht, гот. sibun, нвн. sieben;
р. др. семь, бр. сем, п. siedem, ч. sedm, слц. sedem, вл. sedm, sydom, нл. sedym, полаб. sidĕm, болг. се́дем, се́дъм, м. седум, схв. се̏дам, слн. sédem, стсл. сεдмь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
семера́кий
«семиразовий; у сім разів; усемеро»
семери́к
«предмет із семи однакових частин; сім пар волів; вид сита»
семери́ця
«семерик; семеро»
семери́чний
се́мерко
семерни́й
семерня́
«семеро»
се́меро
се́мий
«сьомий»
(Ме)
семина́
«одна сьома»
семира́кий
«різнорідний»
семи́ця
«тиждень; септима (муз.)»
семи́шник
«монета в 2 коп.»
семі́рка
«полотно, ткане в сім пасом; [сімка (у картах) Бі]»
семі́рко
«семеро»
сіма́к
«семилітка (про людей і тварин); монета в 7 коп. асигнаціями або 2 коп. сріблом»
сімача́
«недоношена семимісячна дитина»
сімер(н)ики́
«семиріжні вила»
сі́мка
«цифра числа 7; гральна карта із сімома вічками»
сьома́к
«семилітка (про людей і тварин); недоношена семимісячна дитина; (іст.) монета у 7 копійок»
сьома́ка
«сімка (в картах)»
сьомачка
сьо́мий
сьо́мка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сем | білоруська |
| се́дем | болгарська |
| sedm | верхньолужицька |
| sydom | верхньолужицька |
| sibun | готська |
| ἑπτά | грецька |
| saptá | давньоіндійська |
| secht | давньоірландська |
| семь | давньоруська |
| *septm̥ «сім» | індоєвропейська |
| septem | латинська |
| septiņi | латиська |
| septynì | литовська |
| седум | македонська |
| sedym | нижньолужицька |
| sieben | нововерхньонімецька |
| sidĕm | полабська |
| siedem | польська |
| sedmь | праслов’янська |
| семь | російська |
| дам | сербохорватська |
| sedem | словацька |
| sédem | словенська |
| сεдмь | старослов’янська |
| се́дъм | українська |
| sedm | чеська |
| sedmъ «сьомий» | ? |
сі́м'я «насіння; конопляне зерно; сперма»
псл. sěmę;
споріднене з прус. semen «посів», лит. sėˊmens, sėˊmenys «лляне сім’я», лат. sēmen «сім’я», двн. sāmo «тс.»;
іє. *sēmen, похідне від *sē(i)- «сіяти»;
р. бр. се́мя, др. сѣмя, п. siemię, ч. símě, слц. semeno, вл. symjenc «конопляне сім’я», symjo «сім’я», нл. semje, полаб. semą, semenü, болг. м. се́ме, схв. се̏ме, sjе̏me, слн. séme, стсл. сѣмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсім'я́ний
безсім'я́нка
обсімени́тися
«дати насіння»
(про рослини)
осімені́ння
«запліднення»
посімени́ти
«посіяти»
семена́стий
«багатий на сім’я; крапчастий, перістий»
сім'яни́й
«тс.; стосовний сім’я»
сім'яни́к
сім'яни́стий
«який дає багато насіння»
сім'я́нка
сі́м'ячко
сі́м'ячковий
«насіннячковий, насінний, зернятковий»
сімена́стий
«тс.»
сімена́тий
«тс.; у сірих крапинках Нед»
сімене́ць
«конопляне сім’я»
сімени́стий
«плодовитий; [перістий ВеУг]»
сімени́тися
сімени́ть
«відкладати яєчка»
(про бджіл)
сі́менка
«тс.»
сіменкова́тий
«веснянкуватий»
сі́ме́нний
«з конопляного сім’я»
сіменни́к
(анат., бот. та ін.)
сі́ме́нник
«тс., (орн.) коноплянка, Carduelis (Acanthis) cannabina L.»
сімено́
«зерно для посіву»
сімену́ха
«каша з конопляним молоком»
сіме́ня
«ряба курка»
сіменя́стий
«багатий на сім’я; плодовитий; [крапчастий, перістий]»
сімєнки́
«веснянки»
сімня́ний
«з конопляного сім’я»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́мя | білоруська |
| се́ме | болгарська |
| symjenc «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| symjo «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| sāmo «тс.» | давньоверхньонімецька |
| сѣмя | давньоруська |
| *sēmen | індоєвропейська |
| sēmen «сім’я» | латинська |
| sėˊmens | литовська |
| се́ме | македонська |
| semje | нижньолужицька |
| semą | полабська |
| semenü | полабська |
| siemię | польська |
| sěmę | праслов’янська |
| semen «посів» | прусська |
| се́мя | російська |
| ме | сербохорватська |
| semeno | словацька |
| séme | словенська |
| сѣмѧ | старослов’янська |
| símě | чеська |
| sėˊmenys «лляне сім’я» | ? |
| *sē(i)- «сіяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України