СВІНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
свіну́ти(ся) «розвиднітися»
псл. svьnǫti, пов’язане чергуванням голосних із světъ (‹ *svoitъ), виникло зі *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti);
випадіння кінцевого приголосного кореня, як у псл. kanǫti (р. ка́нуть) з *kapnǫti (пор. kapati, укр. ка́пати), gъnǫti (укр. гну́ти) з *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть);
голосний і (‹ѣ) в свіну́ти на місці колишнього ь з’явився, очевидно, в період занепаду редукованих під впливом основи світ (др. свѣтъ);
др. свьнути «тс.», свѣнути «встати на світанку», схв. сва̀нути «розвиднітися», стсл. освьнѫти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розсвіну́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свѣтъ | давньоруська |
| свьнути «тс.» | давньоруська |
| свѣнути «встати на світанку» | давньоруська |
| svьnǫti | праслов’янська |
| *svьtnǫti (‹ *svĭtnǫti) | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| *svoitъ | праслов’янська |
| *svĭtnǫti | праслов’янська |
| kanǫti (р. ка́нуть)(пор. kapati, укр. ка́пати) | праслов’янська |
| *gъbnǫti (пор. zagybati, р. загиба́ть) | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| kapati | праслов’янська |
| zagybati | праслов’янська |
| ка́нуть | російська |
| загиба́ть | російська |
| ка́нуть | російська |
| загиба́ть | російська |
| ка́нуть | російська |
| сва̀нути «розвиднітися» | сербохорватська |
| освьнѫти «тс.» | старослов’янська |
| ка́пати | українська |
| ка́пати | українська |
| ка́пати | українська |
| свіну́ти | українська |
| світ (др. свѣтъ) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України