СВИТНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
сви́та (вид одягу)
«[ликова мотузка]», бр. сві́та (вид одягу), др. съвита, свита, п. świta (зі сх.-сл.) «тс.», болг. сви́та (вид тканини), м. свита «дороге тонке сукно», схв. сви̏та «сукно», слн. svíta (заст.) «одяг»;
очевидно, псл. sъvita, похідне від дієслова viti «вити, звивати»;
реконструювалось також (Преобр. ІІ 262; Mühl.–Endz. III 1167) як псл. svita, споріднене з лтс. svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок»;
зіставлялось ще (Младенов 572) з болг. сви́ла «шовк»;
р. сви́та (вид одягу);
Фонетичні та словотвірні варіанти
свити́на
«тс.»
сви́тка
сви́тник
«виготовлювач свит; торговець свитами»
свитя́нка
«коротка свита»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сві́та | білоруська |
| сві́та | білоруська |
| сви́та | болгарська |
| сви́та | болгарська |
| сви́ла «шовк» | болгарська |
| съвита | давньоруська |
| свита | давньоруська |
| съвита | давньоруська |
| свита | давньоруська |
| svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок» | латиська |
| свита | македонська |
| свита | македонська |
| świta | польська |
| świta | польська |
| sъvita | праслов’янська |
| viti «вити, звивати» | праслов’янська |
| svita | праслов’янська |
| сви́та (вид одягу) | російська |
| сви̏та | сербохорватська |
| сви̏та | сербохорватська |
| svíta | словенська |
| svíta | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України