СВИТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сви́та (вид одягу)
«[ликова мотузка]», бр. сві́та (вид одягу), др. съвита, свита, п. świta (зі сх.-сл.) «тс.», болг. сви́та (вид тканини), м. свита «дороге тонке сукно», схв. сви̏та «сукно», слн. svíta (заст.) «одяг»;
очевидно, псл. sъvita, похідне від дієслова viti «вити, звивати»;
реконструювалось також (Преобр. ІІ 262; Mühl.–Endz. III 1167) як псл. svita, споріднене з лтс. svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок»;
зіставлялось ще (Младенов 572) з болг. сви́ла «шовк»;
р. сви́та (вид одягу);
Фонетичні та словотвірні варіанти
свити́на
«тс.»
сви́тка
сви́тник
«виготовлювач свит; торговець свитами»
свитя́нка
«коротка свита»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сві́та | білоруська |
| сві́та | білоруська |
| сви́та | болгарська |
| сви́та | болгарська |
| сви́ла «шовк» | болгарська |
| съвита | давньоруська |
| свита | давньоруська |
| съвита | давньоруська |
| свита | давньоруська |
| svietas «шерстяні обмотки на ногах у жінок» | латиська |
| свита | македонська |
| свита | македонська |
| świta | польська |
| świta | польська |
| sъvita | праслов’янська |
| viti «вити, звивати» | праслов’янська |
| svita | праслов’янська |
| сви́та (вид одягу) | російська |
| сви̏та | сербохорватська |
| сви̏та | сербохорватська |
| svíta | словенська |
| svíta | словенська |
сви́та «почет, супровід високопоставленої особи»
фр. suite «продовження, наслідок; ряд; свита; сюїта» пов’язане з дієсловом suivre «слідувати», яке походить від нар.-лат. sequere, пов’язаного з лат. sequī «тс.», спорідненим з гр. ἕπομαι «слідую», дінд. sàcate, -ti «слідує», лит. sèkti «слідувати»;
через польське або німецьке посередництво (н. Suíte) запозичено з французької мови;
р. болг. м. сви́та, бр. сві́та, п. świta, ч. слц. suita, схв. сви̏та, слн. svíta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сві́та | білоруська |
| сви́та | болгарська |
| ἕπομαι «слідую» | грецька |
| sácate | давньоіндійська |
| sequī «тс.» | латинська |
| sèkti «слідувати» | литовська |
| сви́та | македонська |
| sequere | народнолатинська |
| Suíte | німецька |
| Suíte | німецька |
| świta | польська |
| сви́та | російська |
| сви̏та | сербохорватська |
| suita | словацька |
| svíta | словенська |
| suite «продовження, наслідок; ряд; свита; сюїта» | французька |
| suivre «слідувати» | французька |
| suita | чеська |
сви́слі «нижній кінець плавної сітки»
похідне утворення від др. *съвисати «звисати», в якому префіксальне с(ъ)- не зазнало зміни в з- завдяки деетимологізації (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають);
пор. також сви́нка2, сви́та1;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сви́сель
«вільні кінці верхів і сподів рибальської сітки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| swisle (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) | верхньолужицька |
| *съвисати «звисати» | давньоруська |
| svísli (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) | словенська |
| сви́нка | українська |
| svisel (пор. ч. svisel «фронтон, підря», вл. swisle «фронтон даху», слн. svísli «сінник, підря», які загальноприйнятої етимології не мають) | чеська |
| сви́та | ? |
смі́ття́
псл. sъmetьje, пов’язане з *sъmesti «змести» *sъmetti, утвореного з основи дієслова mesti «мести» і префікса sъ- «з-», який в основі іменника не змінився в з-, так само як у сви́нка «дерев’яний м’яч», сви́та (одяг);
р. [сме́тье́] «сміття», бр. сме́цце, др. съметие, п. śmiecie, ч. smetí, слц. smet’, вл. smjeće, болг. м. смет, схв. сме̏т, смȇће, слн. smetjè «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засмі́чений
засмі́чувач
по́сміт
«сміття»
посмі́тє
по́смі́ток
«тс.»
сміти́на
смі́ти́сько
сміти́ти
смі́тни́к
смітника́р
смітнина́
«сміття»
смі́тни́ця
«смітник»
смітничи́ще
«звалище, смітник»
смітни́ще
«тс.»
сміття́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сме́цце | білоруська |
| смет | болгарська |
| smjeće | верхньолужицька |
| съметие | давньоруська |
| смет | македонська |
| śmiecie | польська |
| sъmetьje | праслов’янська |
| *sъmesti «змести» | праслов’янська |
| *sъmetti | праслов’янська |
| sъ- «з-» | праслов’янська |
| сме́тье́ «сміття» | російська |
| сме̏т | сербохорватська |
| смȇће | сербохорватська |
| smet' | словацька |
| smetjè «тс.» | словенська |
| сви́нка «дерев’яний м’яч» | українська |
| сви́та (одяг) | українська |
| smetí | чеська |
свид «свидина криваво-червона, Thelucrania (Cornus) sanguinea L.» (бот.)
псл. *svidy;
зіставляється з прус. sidis «тс.», лит. svidùs «блискучий, ясний», svіdėˊti «блищати, світитись», лат. sīdus «зоря», дангл. svitol «ясний»;
в такому разі назва рослини мотивується яскраво-червоним кольором плодів;
заперечення проти цих зіставлень і пов’язання з н. Wein(weide) «свидина» (Machek ESJČ 596; Jm. rostl. 171) недостатньо обґрунтовані;
р. [свиди́на] «дерен червоний», [свидо́вник] «тс.», бр. свідзі́на, п. świdwa, [świd, świdzina], ч. svíd, svída, вл. нл. swid, болг. [свит] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свидва
свиди́на́
свидовник
«тс.»
шведина
«тс.; свидина біла, Th. (Cornus) alba Led.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свідзі́на | білоруська |
| свит «тс.» | болгарська |
| swid | верхньолужицька |
| svitol «ясний» | давньоанглійська |
| sīdus «зоря» | латинська |
| svidùs «блискучий, ясний» | литовська |
| svіdėˊti «блищати, світитись» | литовська |
| swid | нижньолужицька |
| Wein(weide) «свидина» | німецька |
| świdwa | польська |
| świd | польська |
| świdzina | польська |
| *svidy | праслов’янська |
| sidis «тс.» | прусська |
| свиди́на «дерен червоний» | російська |
| свидо́вник «тс.» | російська |
| svíd | чеська |
| svída | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України