СВЕКРУШИН — ЕТИМОЛОГІЯ

све́кор «батько чоловіка; [тесть ВеБ]»

псл. svekrъ;
споріднене з дінд. śvāśuraḥ «свекрів», ав. χvasura-, лит. šẽšuras «свекор», гр. ἑϰυρός, двн. swёhur «тс.», лат. socer «тс.; тесть»;
іє. *svek῀uro- «свекрів», першим компонентом якого є займенникова основа *sve- «свій»;
р. свёкор, бр. свёкар, др. свекръ, п. заст. świekier, ч. ст. svekr, слц. svokor, болг. све́кър, м. свекор, схв. све̏кар, слн. svéker, стсл. свекръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

све́кра́ «свекруха Нед; теща ДзАтл II»
свекри́ця
све́крі́вщина
свекро́ха «теща»
свекру́ха
свекру́хна «свекруха»
свекру́шина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χvasura- авестійська
свёкар білоруська
све́кър болгарська
ἑϰυρός грецька
swёhur «тс.» давньоверхньонімецька
śvāśuraḥ «свекрів» давньоіндійська
свекръ давньоруська
*svek῀uro- «свекрів» індоєвропейська
*sve- «свій» індоєвропейська
socer «тс.; тесть» латинська
šẽšuras «свекор» литовська
свекор македонська
świekier польська
svekrъ праслов’янська
свёкор російська
све̏кар сербохорватська
svokor словацька
svéker словенська
свекръ старослов’янська
svekr чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України