СВАРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
свар «лайка»
псл. svarъ;
споріднене з дісл. svara «відповідати», гот. swaran «присягати», двн. swerian «тс.; говорити певно», дангл. andswaru «відповідь», нвн. Schwur «клятва», лат. sermo «бесіда, розмова»;
іє. *sō˘er- «говорити»;
зіставлення з ч. svada «звада» (Machek ESJČ 594) необґрунтоване;
р. болг. сва́ра, бр. сва́рка, др. сваръ, п. swar, swara, ч. слц. svàr, вл. нл. swar, полаб. svorĕt «сваритися», слн. svaríti «попереджувати», стсл. сваръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́сварка
пересва́р
пере́сва́рка
посва́р
(а)
по́сварка
сва́ра́
сварба́
свари́ти
свари́тися
сва́рка
сва́рки́й
сварку́т
«сварливий чоловік»
сварли́ве
«сердито»
сварли́вець
сва́рли́вий
сварни́й
«сварливий»
сва́рник
«тс.»
сварня́
свару́н
«сварливець»
свару́нок
«сварка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сва́рка | білоруська |
| сва́ра | болгарська |
| swar | верхньолужицька |
| swaran «присягати» | готська |
| andswaru «відповідь» | давньоанглійська |
| swerian «тс.; говорити певно» | давньоверхньонімецька |
| svara «відповідати» | давньоісландська |
| сваръ | давньоруська |
| *sō˘er- «говорити» | індоєвропейська |
| sermo «бесіда, розмова» | латинська |
| swar | нижньолужицька |
| Schwur «клятва» | нововерхньонімецька |
| svorĕt «сваритися» | полабська |
| swar | польська |
| swara | польська |
| svarъ | праслов’янська |
| сва́ра | російська |
| svár | словацька |
| svaríti «попереджувати» | словенська |
| сваръ | старослов’янська |
| svada «звада» | чеська |
| svár | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України