САТИСФАКЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
сатисфа́кція «почуття приємності; задоволення; (заст.) утамування почуття образи, звичайно у формі дуелі»
через польську мову запозичено з латинської;
лат. satisfactio «задоволення» утворено від дієслова satisfacio «задовольняю; виправдовуюсь», яке складається з прислівника satis «досить» і дієслова facio «роблю», спорідненого з псл. děti, укр. (по)ді́ти;
р. болг. сатисфа́кция, бр. сатысфа́кцыя, п. satysfakcja, ч. satisfakce, слц. satisfakcia, вл. satisfakcija, м. сатисфакциjа, схв. сатисфа̀кциja, слн. satisfàkcija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сатысфа́кцыя | білоруська |
| сатисфа́кция | болгарська |
| satisfakcija | верхньолужицька |
| satisfactio «задоволення» | латинська |
| satisfacio «задовольняю; виправдовуюсь» | латинська |
| satis «досить» | латинська |
| facio «роблю» | латинська |
| сатисфакциjа | македонська |
| satysfakcja | польська |
| děti | праслов’янська |
| сатисфа́кция | російська |
| сатисфа̀кциja | сербохорватська |
| satisfakcia | словацька |
| satisfákcija | словенська |
| поді́ти | українська |
| satisfakce | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України