САС — ЕТИМОЛОГІЯ

сас «тарган, прусак»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. Sas «сакс, саксонець», як і ч. Sas, сболг. сасинъ, серб. ст. сасинь, походить від двн. sahso «тс.», пов’язаного з sahs «меч з однобічним лезом»;
щодо розвитку значення пор. пруса́к;
виведення від рум. sas «саксонець» (Scheludko 142) менш переконливе;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sahso «тс.» давньоверхньонімецька
sahs «меч з однобічним лезом» давньоверхньонімецька
Sas «сакс, саксонець» польська
sas «саксонець» румунська
сасинъ середньоболгарська
пруса́к українська
Sas чеська
сасинь ?

са́ще «кімнатний собачка»

неясне;
можливо, результат видозміни деетимологізованого укр. *сасче «саксонча», похідного від сас «саксонець»;
в такому разі первісно означало «саксонський собачка»;
пор. [шашо́к] «порода собаки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

саща «щеня від вовка й собаки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*сасче «саксонча» українська
сас «саксонець» українська
шашо́к «порода собаки» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України