САС — ЕТИМОЛОГІЯ
сас «тарган, прусак»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. Sas «сакс, саксонець», як і ч. Sas, сболг. сасинъ, серб. ст. сасинь, походить від двн. sahso «тс.», пов’язаного з sahs «меч з однобічним лезом»;
щодо розвитку значення пор. пруса́к;
виведення від рум. sas «саксонець» (Scheludko 142) менш переконливе;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sahso «тс.» | давньоверхньонімецька |
sahs «меч з однобічним лезом» | давньоверхньонімецька |
Sas «сакс, саксонець» | польська |
sas «саксонець» | румунська |
сасинъ | середньоболгарська |
пруса́к | українська |
Sas | чеська |
сасинь | ? |
са́ще «кімнатний собачка»
неясне;
можливо, результат видозміни деетимологізованого укр. *сасче «саксонча», похідного від сас «саксонець»;
в такому разі первісно означало «саксонський собачка»;
пор. [шашо́к] «порода собаки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саща
«щеня від вовка й собаки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*сасче «саксонча» | українська |
сас «саксонець» | українська |
шашо́к «порода собаки» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України