САРКАСТИЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сарка́зм
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sarkàsmus, фр. sarcasme, англ. sarcasm походять від слат. sarcasmus, яке зводиться до гр. σαρϰασμός «уїдливе глузування», похідного від σαρϰάζω «розриваю, роздираю (м’ясо)», пов’язаного з σάρξ «м’ясо», етимологічно неясним, можливо, спорідненим з ав. ϑvarǝs- «різати»;
р. бр. сарка́зм, п. вл. sarkazm, ч. sarkasmus, слц. sarkazmus, болг. сарка́зъм, м. сарка́зам, схв. сарка̀зам, слн. sarkàzem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саркасти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ϑvarǝs- «різати» | авестійська |
| sarcasm | англійська |
| сарка́зм | білоруська |
| сарка́зъм | болгарська |
| sarkazm | верхньолужицька |
| σαρϰασμός «уїдливе глузування» | грецька |
| σαρϰάζω «розриваю, роздираю (м’ясо)» | грецька |
| σάρξ «м’ясо» | грецька |
| сарка́зам | македонська |
| Sarkásmus | німецька |
| sarkazm | польська |
| сарка́зм | російська |
| сарка̀зам | сербохорватська |
| sarcasmus | середньолатинська |
| sarkazmus | словацька |
| sarkázem | словенська |
| sarcasme | французька |
| sarkasmus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України