САРДОНІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сардоні́чний «уїдливий» (про сміх)
запозичено з латинської мови, можливо, через західноєвропейські;
лат. (risus) sardonicus походить, очевидно, від гр. (γέλως) σαρδόνιος (σαρδάνιος) «гіркий (сміх)», що виводиться від назви о-ва Сардинії Σάρδω (лат. Sardinia), на якому росла дуже гірка трава, що спотворювала риси обличчя;
р. сардони́ческий, бр. сардані́чны, п. sardoniczny, ч. слц. sardonickó, болг. сардони́чен, м. сардонски, схв. сарда̏ничкū, са̀рдōнскū, слн. sardîničen, sardînski;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сардані́чны | білоруська |
| сардони́чен | болгарська |
| σαρδόνιος «гіркий (сміх)» (γέλως)(σαρδάνιος) | грецька |
| γέλως | грецька |
| risus | латинська |
| sardonicus | латинська |
| Sardinia | латинська |
| risus | латинська |
| sardonicus | латинська |
| сардонски | македонська |
| sardoniczny | польська |
| σαρδάνιος | російська |
| σαρδάνιος | російська |
| сардони́ческий | російська |
| сарда̏ничкū | сербохорватська |
| са̀рдōнскū | сербохорватська |
| sardonický | словацька |
| sardòničen | словенська |
| sardònski | словенська |
| sardonický | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України