САПУН — ЕТИМОЛОГІЯ

сап «сопіння; хвороба однокопитних тварин»

псл. sapъ, sapa, sapati, пов’язані чергуванням голосних із sopěti «сопіти»;
р. бр. болг. сап (хвороба), др. сапати «сопіти, хропіти», п. [sap] «сопіння; хвороба сап», [sapa] «нежить», [sapka] «тс.», [sapy] (хвороба тварин), sapać «сапати», вл. sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти», нл. sapaś «палахкотіти; прискати», схв. са̏па «дух, дихання», слн. sàpa «дихання, подих, вітерець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відса́пуватися
сапа́й «ніс» (у загадці)
са́пати «дихати з сопінням; [пашіти]»
сапа́тий «хворий сапом; [астматичний Нед]»
сапки́й «утомлюючий, важкий»
сапли́вий «важко дихаючий»
сапни́й «хворий сапом»
сапну́ти «подути, потягти»
сапоті́ти «сильно сапати»
сапу́н «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сап (хвороба) білоруська
сап (хвороба) болгарська
sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти» верхньолужицька
сапати «сопіти, хропіти» давньоруська
sapaś «палахкотіти; прискати» нижньолужицька
sap «сопіння; хвороба сап» польська
sapa «нежить» польська
sapka «тс.» польська
sapy «сапати» (хвороба тварин), sapać польська
sapać польська
sapъ праслов’янська
сап (хвороба) російська
са̏па «дух, дихання» сербохорватська
sápa «дихання, подих, вітерець» словенська
sapa ?
sapati ?
sopěti «сопіти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України