САПНА — ЕТИМОЛОГІЯ
сап «сопіння; хвороба однокопитних тварин»
псл. sapъ, sapa, sapati, пов’язані чергуванням голосних із sopěti «сопіти»;
р. бр. болг. сап (хвороба), др. сапати «сопіти, хропіти», п. [sap] «сопіння; хвороба сап», [sapa] «нежить», [sapka] «тс.», [sapy] (хвороба тварин), sapać «сапати», вл. sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти», нл. sapaś «палахкотіти; прискати», схв. са̏па «дух, дихання», слн. sàpa «дихання, подих, вітерець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відса́пуватися
сапа́й
«ніс»
(у загадці)
са́пати
«дихати з сопінням; [пашіти]»
сапа́тий
«хворий сапом; [астматичний Нед]»
сапки́й
«утомлюючий, важкий»
сапли́вий
«важко дихаючий»
сапни́й
«хворий сапом»
сапну́ти
«подути, потягти»
сапоті́ти
«сильно сапати»
сапу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сап (хвороба) | білоруська |
сап (хвороба) | болгарська |
sapać «сопіти, сапати; прискати; палахкотіти» | верхньолужицька |
сапати «сопіти, хропіти» | давньоруська |
sapaś «палахкотіти; прискати» | нижньолужицька |
sap «сопіння; хвороба сап» | польська |
sapa «нежить» | польська |
sapka «тс.» | польська |
sapy «сапати» (хвороба тварин), sapać | польська |
sapać | польська |
sapъ | праслов’янська |
сап (хвороба) | російська |
са̏па «дух, дихання» | сербохорватська |
sápa «дихання, подих, вітерець» | словенська |
sapa | ? |
sapati | ? |
sopěti «сопіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України