САННЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
са́ни
псл. sani, мн. від sanь «полоз»;
можливо, споріднене з лит. šînas «бік, сторона», лтс. sãns «тс.», первісно «ребро»;
висувалось декілька інших непереконливих пояснень, зокрема як запозичення;
р. болг. діал. са́ни, бр. са́ні, др. сани, п. sanie, sani, ч. saně, sàně «сани; спідня щелепа», sаň «дракон, змій», слц. sаne «сани», sаň «дракон, змій», вл. sаnje «сани», sаnjа «полоз», нл. sаńe, полаб. sonai̯, м. санка, схв. са̏они, са̏оне, са̑ни, слн. saní;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́дсанки
«невеликі санки»
сани́ці
«полози саней»
са́нка
«полоз»
са́нкатися
«кататися на санях»
са́нки́
санкува́тися
«тс.»
са́нни́й
санни́к
«кількість сіна, соломи, що вміщується на санях»
са́нни́ця
«погода, сприятлива для їзди на санях; санна дорога»
са́ночник
санча́та
санчата́рство
(спорт.)
санчи́ща
«великі сани»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ні | білоруська |
| са́ни | болгарська |
| sаnje «сани»«полоз» | верхньолужицька |
| sаnjа «сани»«полоз» | верхньолужицька |
| сани | давньоруська |
| sãns «тс.» | латиська |
| šónas «бік, сторона» | литовська |
| санка | македонська |
| sаńe | нижньолужицька |
| sonai̯ | полабська |
| sanie | польська |
| sani | польська |
| sani | праслов’янська |
| sanь «полоз» | праслов’янська |
| са́ни | російська |
| са̏они | сербохорватська |
| са̏оне | сербохорватська |
| са̑ни | сербохорватська |
| sаne «сани»«дракон, змій» | словацька |
| sаň «сани»«дракон, змій» | словацька |
| saní | словенська |
| saně «сани; спідня щелепа»«дракон, змій» | чеська |
| sáně «сани; спідня щелепа»«дракон, змій» | чеська |
| sаň «сани; спідня щелепа»«дракон, змій» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України