САНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sani, мн. від sanь «полоз»;

можливо, споріднене з лит. šînas «бік, сторона», лтс. sãns «тс.», первісно «ребро»;

висувалось декілька інших непереконливих пояснень, зокрема як запозичення;

р. болг. діал. са́ни, бр. са́ні, др. сани, п. sanie, sani, ч. saně, sàně «сани; спідня щелепа», sаň «дракон, змій», слц. sаne «сани», sаň «дракон, змій», вл. sаnje «сани», sаnjа «полоз», нл. sаńe, полаб. sonai̯, м. санка, схв. са̏они, са̏оне, са̑ни, слн. saní;

розглядається також як споріднене з дінд. sā́nu- «верхівка, висота, вістря» (Meillet Études 243; Brugmann Grundriss II 1, 182; Зализняк ВСЯ VI 37; Trautmann 250) або з ав. han- «заслужити, виграти» (Matzenauer LF 19, 245–246) чи spānah- «святість» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 211–212);

вважається (Mikl. EW 288; TEl I 240, ІІ 151; Огиенко 34; Шипова 275; Мелиоранский ИОРЯС 10/4, 127; Младенов 569; Skok ІІІ 199) запозиченим у староболгарську мову з дунайсько-булгарської (пор. тур. чаг. кипч. san «велика кількість; сан, слава»);

остаточно не з’ясоване;

р. бр. болг. сан, др. санъ, стсл. санъ;

п. [sanie] «сітка для риби у формі саней», [sani] «тс.» є результатом перенесення назви sanie «сани», sani «тс.»;

очевидно, запозичення з польської мови;

запозичення з румунської мови;

рум. seàmă «увага; звіт; вид; сорт; кількість», sàmă «тс.» (a lua în seаmă дослівно «брати в увагу») пов’язується з уг. szàm «число» (szàmba venni «брати до уваги, враховувати»), запозиченим з давніх тюркських мов чуваського типу;

пор. чув. сум «число, рахунок», споріднене з уйг. кирг. каз. туркм. тат. сан «число, кількість», узб. сон, аз. саj «тс.»;