САНГВІНІЧНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сангві́нік
очевидно, запозичення з німецької мови;
н. Sanguínikеr «сангвінік» утворено від лат. sanguis, -inis «кров», етимологічно неясного;
р. м. сангви́ник, бр. сангві́нік, п. sangwinik, ч. слц. sangvinik, вл. sanguinikar, болг. сангвини́к, схв. сангвѝник, слн. sangvínik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сангвіні́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сангві́нік | білоруська |
сангвини́к | болгарська |
sanguinikar | верхньолужицька |
sanguis | латинська |
-inis «кров» | латинська |
сангви́ник | македонська |
Sanguínikеr «сангвінік» | німецька |
sangwinik | польська |
сангви́ник | російська |
сангвѝник | сербохорватська |
sangvinik | словацька |
sangvínik | словенська |
sangvinik | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України