САКРАМЕНТАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
сакра́ме́нт «церковне таїнство; причастя»
через польську мову запозичено з латинської;
лат. saсramentum «святе таїнство; зобов’язання до військової служби» є похідним від sacro «освячую, присвячую», пов’язаного з sacer «святий, свячений», спорідненим з дісл. sāttr «примирений», хет. šaklaiš (šakliš) «закон, обряд»;
р. сакрамента́льный, бр. сакра́мант, сакрамента́льны, п. ч. нл. вл. sakrament «святе таїнство; священний предмет», слц. sakramentum, болг. м. сакраме́нт, схв. сакра̀мен(а)т «тс.», слн. sakramènt (виг., лайка);
Фонетичні та словотвірні варіанти
сакрамента́льний
«священний; традиційний»
сакраментува́ти
«причащати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сакра́мант | білоруська |
сакрамента́льны | білоруська |
сакраме́нт | болгарська |
sakrament «святе таїнство; священний предмет» | верхньолужицька |
sāttr «примирений» | давньоісландська |
saсramentum «святе таїнство; зобов’язання до військової служби» | латинська |
sacro «освячую, присвячую» | латинська |
sacer «святий, свячений» | латинська |
сакраме́нт | македонська |
sakrament «святе таїнство; священний предмет» | нижньолужицька |
sakrament «святе таїнство; священний предмет» | польська |
сакрамента́льный | російська |
сакра̀менат «тс.» (а)т | сербохорватська |
sakramentum | словацька |
sakramènt (виг., лайка) | словенська |
šaklaiš «закон, обряд» (šakliš) | хетська |
šakliš | хетська |
šakliš | хетська |
sakrament «святе таїнство; священний предмет» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України