САКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сак «сумка, торба; снасть для ловіння риби; [сітка для носіння трави О]» (заст.)

ст. сакъ (рибальський) (1665);
очевидно, давнє запозичення з народнолатинської мови;
нар.-лат. saccus «мішок» походить від гр. σάϰϰος, яке зводиться до гебр. (фінікійського) śaq «мішок, вовняна тканина»;
менш вірогідна думка (Фасмер ГСЭ ІІ 273, ІІІ 170; Kiparsky GLG 129) про безпосереднє запозичення з грецької або (Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Peisker 67) про посередництво готської мови (гот. sakkus);
р. бр. болг. м. сак, п. ч. слц. sak «кошик, мішок», вл. нл. sak «рибальська сіть», слн. sàk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підса́к «рибальський сак»
підса́ка
підсакі́вка «тс.»
підса́чити «піймати підсаком»
са́вка «різновид ятера»
са́ква «рибальський сак; капшук для тютюну, кресала Л»
са́кви́ «подвійна торба через плече, через спину коня СУМ, Нед; [капшук для тютюну, кресала Л]»
сакві́й «капшук для тютюну, кресала»
саківки́ (зменш. до са́кви́)
саківно́ «частина рибальського сака»
саковки́ «тс.»
сачо́к «сітка для ловіння риби, комах у формі конуса з ручкою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сак білоруська
сак болгарська
sak «рибальська сіть» верхньолужицька
śaq «мішок, вовняна тканина» (фінікійського) гебрайська
sakkus готська
σάϰϰος грецька
сак македонська
saccus «мішок» народнолатинська
sak «рибальська сіть» нижньолужицька
sak «кошик, мішок» польська
сак російська
sak «кошик, мішок» словацька
sàk «тс.» словенська
sak «кошик, мішок» чеська

сак «верхній жіночий одяг»

фр. saс «мішок» походить від лат. saccus «тс.»;
очевидно, через польське посередництво запозичено з французької мови;
р. сак «плащ», бр. сак «жіночий одяг», п. заст. sak «плащ»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

са́чик
сачо́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сак «жіночий одяг» білоруська
saccus «тс.» латинська
sak «плащ» польська
сак «плащ» російська
saс «мішок» французька

сака́ «водовозна бочка»

запозичення з тюркських мов;
тур. крим.-тат. saka «водонос, водовоз» походить від ар. saka «тс.»;
думка про молдавське посередництво (Габинский Вост.-сл.-молд. взаим. ІІ 138; Vrabie Romanoslavica 14, 170) недостатньо переконлива;
болг. [сака́] «міх для води», схв. са̏ка «водовозна бочка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
saka «тс.» арабська
сака́ «міх для води» болгарська
saka «водонос, водовоз» кримсько-татарська
са̏ка «водовозна бочка» сербохорватська
saka «водонос, водовоз» турецька

сук

псл. sǫkъ «сук, гілка», очевидно, пов’язане з формою без назалізації soxa «соха»;
споріднене з лит. at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка», дінд. śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл», кімр. cainc «сук» (‹*k῀ankī), ірл. géc «гілка, сук», дісл. hār «кілок, кочет» (‹*hanha-), hǣll «кіл» (‹*hanhila);
р. бр. сук, п. sęk, ч. слц. вл. нл. suk, болг. сък, м. сак, схв. су̑к, слн. [sọ̑k], стсл. сѫкъ «тріска, сучок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зсукува́тіти «стати сучкуватим»
підсу́ччя «шворка, до якої прив’язаний поплавок ([су́чка]) до якоря човна»
сука́тий
сука́ч «сукувата палка»
суко́ва́тий «сукуватий»
суко́вий «з гілок»
сукува́тий
су́ча́ «гілки хвойних дерев, з яких городять тини» (зб.)
суче́чкова́тий «сукуватий»
сучи́стий «тс.»
сучкува́тий
сучо́к
су́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сук білоруська
сък болгарська
suk верхньолужицька
śaŋkúḥ «гострий кілок, дерев’яний гвіздок, кіл» давньоіндійська
hār «кілок, кочет» (‹*hanha-) давньоісландська
géc «гілка, сук» ірландська
cainc «сук» (‹*k῀ankī) кімрська
at-šankė˜ «гак, крюк; виступ на дереві, палка» литовська
сак македонська
suk нижньолужицька
sęk польська
sǫkъ «сук, гілка» праслов’янська
сук російська
к сербохорватська
suk словацька
sọ̑k словенська
сѫкъ «тріска, сучок» старослов’янська
suk чеська
soxa «соха» ?
hǣll «кіл» (‹*hanhila) ?

пересакува́ти «відокремити, роз’єднати»

очевидно, похідне утворення від сак «сумка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сак «сумка» українська

полтиса́к «довгий жіночий одяг на ваті»

очевидно, результат злиття видозміненої основи іменника пальто́ з іменником [сак] «просторий, подібний до піджака зимовий жіночий одяг; жіноче пальто»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

польтіса́к «довге ватне жіноче пальто»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пальто́ «просторий, подібний до піджака зимовий жіночий одяг; жіноче пальто» українська
сак українська

хруст «хрускіт, тріск від ламання, дроблення»

псл. xrust-/xrǫst-, xrustati/xrǫstati, xrustěti/xrǫstěti;
звуконаслідувальні утворення, пов’язані з передачею різних звуків – тріску, шарудіння, шамотіння;
зіставляються з лит. skríaudùs «шерехуватий, ламкий, крихкий», skrausti «ставати шерехуватим, нерівним», skrudėˊti «тріскатися, ламатися», лтс. skràustêt «тріщати, хрустіти», а також з двн. scrôtan «рубати, різати», дісл. skrjîðr «пошарпана книга», які зводяться до іє. *(s)ker- «різати, краяти»;
р. хруст, хру́стать, хрусте́ть, бр. хруст, др. xpуcтъ, хрусть, п. chrustać «гризти, шарудіти», ч. chroust «жук», chroustati, слц. chrúst «хрущ», вл. chrîsćіć «хрустіти», нл. chrust «хрущ», полаб. chrąst «жук», болг. хръст «скрип, хруст», хрустя «хрустіти», схв. xpу̑ст «сорт вишень», хр̑сак «хруст», слн. hreščánje, hrústati «хрустіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хруставки́ «твердуваті сливи»
хруставча́ «твердувата слива»
хру́сталка «тс.»
хрусті́ти
хрустки́й
хрусть «хрускіт»
хрусь (виг.)
хруща́ти
хру́щики (кул.)
хря́стка «тверда слива»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хруст білоруська
хръст «скрип, хруст» болгарська
chrîsćіć «хрустіти» верхньолужицька
scrôtan «рубати, різати» давньоверхньонімецька
skrjîðr «пошарпана книга» давньоісландська
xpуcтъ давньоруська
*(s)ker- «різати, краяти» індоєвропейська
skràustêt «тріщати, хрустіти» латиська
skríaudùs «шерехуватий, ламкий, крихкий» литовська
chrust «хрущ» нижньолужицька
chrąst «жук» полабська
chrustać «гризти, шарудіти» польська
xrust-/xrǫst- праслов’янська
хруст російська
ст «сорт вишень» сербохорватська
chrúst «хрущ» словацька
hreščánje «хрустіти» словенська
hrústati «хрустіти» словенська
хру́стать українська
хрусте́ть українська
хрусть українська
хрустя «хрустіти» українська
сак «хруст» українська
chroust «жук» чеська
chroustati «жук» чеська
xrustati/xrǫstati ?
xrustěti/xrǫstěti ?
skrausti «ставати шерехуватим, нерівним» ?
skrudėˊti «тріскатися, ламатися» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України