САЗАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з тюркських мов;

тур. sazan, каз. узб. сазан «тс.» виводиться від saz «мул, болото» і вважається спорідненим з чув. шаран, теж запозиченим у східнослов’янські мови;

р. бр. болг. діал. саза́н;

судячи з наявності -р-(-r-) замість -з- (-z-) в інших тюркських мовах, запозичення з булгарської, близькоспорідненої з чуваською, де відповідне слово не збереглося;

на запозичення саме з булгарської, а не чуваської (пор. Фасмер IV 407; Горяев 418), вказує і географія поширення слова в слов’янських мовах, зокрема в болгарській і сербсько-хорватській;

булг. *šaran відповідає тур. sazan «короп», тат. сазан «сазан»;

менш переконливі інші спроби пояснення слова: пов’язанням з прус. sarote «короп» (Machek ZfSlPh 19, 65) або зближенням з лит. žarúotas «виблискуючий» (Trautmann у Фасмера IV 408), витлумаченням як похідного від др. ша́рити «фарбувати» (отже, «строкатий») (Преобр. II, вып. последний 88);

очевидно, випадковою є співзвучність з шор. šaraγan «харіус, Thymallus» (Рад-лов IV 951, 954);

р. [шара́н] «молодий короп, сазан», п. szaran «молодий короп», болг. шара́н «короп», схв. ша̀ран «короп; сазан»;