САДНО — ЕТИМОЛОГІЯ

садно́ «натерта рана, зокрема у коня під сідлом»

здебільшого вважається пов’язаним з псл. saditi «садити», в переносному значенні «завдавати удари» (Шанский ЭИРЯ I 72; Brückner 478);
зводиться також до етимологічно відмінного гіпотетичного псл. saditi «розбивати, розколювати», sedati «тріскати, лопатись», спорідненого з дінд. kšadatē «розкладає, розрізає, забиває», гр. ϰτηδών «тріска» (Machek ESJČ 521, 535);
р. [садно́], сса́дина, садни́ть, др. садьно «рана», п. [sadno] «натерте сідлом місце», ч. [sadat] «боляче свербіти», ст. sadno, схв. са́дно «набите сідлом місце у тварини»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осадни́ти «натерти (коневі) рану»
садни́ти «боляче свербіти»
седно́
сердно́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ϰτηδών «тріска» грецька
kšadatē «розкладає, розрізає, забиває» давньоіндійська
садьно «рана» давньоруська
sadno «натерте сідлом місце» польська
saditi «садити» праслов’янська
saditi «розбивати, розколювати» праслов’янська
sedati «тріскати, лопатись» праслов’янська
садно́ російська
сса́дина російська
садни́ть російська
са́дно «набите сідлом місце у тварини» сербохорватська
sadat «боляче свербіти» чеська
sadno чеська

сердно́ «садно»

результат видозміни деетимологізованої форми садно́ і, можливо, зближення її з основою слів серди́тий, серде́шний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
садно́ українська
серди́тий українська
серде́шний українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України