САДИСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
сади́зм
запозичення з французької мови;
фр. sadisme «садизм; (первісно) патологічна ненормальність статевого інстинкту, супроводжувана прагненням спричинити біль» походить від прізвища маркіза де Сада (de Sade, 1740–1814), автора еротичних романів;
р. сади́зм, бр. сады́зм, п. sadyzm, ч. sadismus, слц. sadizmus, вл. sadizm, болг. сади́зъм, м. сади́зам, схв. садѝзам, слн. sadízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сади́ст
садисти́чний
сади́стський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сады́зм | білоруська |
| сади́зъм | болгарська |
| sadizm | верхньолужицька |
| сади́зам | македонська |
| sadyzm | польська |
| сади́зм | російська |
| садѝзам | сербохорватська |
| sadizmus | словацька |
| sadízem | словенська |
| sadisme «садизм; (первісно) патологічна ненормальність статевого інстинкту, супроводжувана прагненням спричинити біль» | французька |
| sadismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України