САГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сага́ «затока річки; протока, стариця; озеро або болото в заплаві річки; [вид трави на мокрих місцях О]»
запозичення з тюркських мов;
пор. каз. caғa «гирло річки»;
крим.-тат. caha «відкрите поле», тур. saha «простір, площа», що зводяться до ар. sāḥa;
р. [сага́] «улоговина біля річки, що в повінь заливається водою; довга піщана коса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саґа́
«затока»
са́га
«болотисте, поросле очеретом місце в плавнях»
са́гва
«вода в низьких місцях після розливу»
сагови́на
«трава, подібна до очерету»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sāḥa | арабська |
| caғa «гирло річки» | казахська |
| caha «відкрите поле» | кримсько-татарська |
| сага́ «улоговина біля річки, що в повінь заливається водою; довга піщана коса» | російська |
| saha «простір, площа» | турецька |
са́га «давньоскандинавська легенда, народна поетична повість»
через посередництво німецької мови (н. Sàga) запозичено з давньоісландської;
дісл. saga «перекази» пов’язане з дієсловом segja «казати», спорідненим з дангл. secgan, двн. sagēn, лит. sakóti «тс.», псл. sočiti «вказувати», укр. сочи́ти «чатувати»;
р. бр. болг. са́га, п. вл. saga, ч. слц. слн. sàga «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́га | білоруська |
| са́га | болгарська |
| saga | верхньолужицька |
| secgan | давньоанглійська |
| sagēn | давньоверхньонімецька |
| saga «перекази» | давньоісландська |
| segja «казати» | давньоісландська |
| sakýti «тс.» | литовська |
| Sàga | німецька |
| saga | польська |
| sočiti «вказувати» | праслов’янська |
| са́га | російська |
| sàga «тс.» | словацька |
| sàga «тс.» | словенська |
| сочи́ти «чатувати» | українська |
| sàga «тс.» | чеська |
са́го «крупа із зерен крохмалю з серцевини сагової та інших пальм, сурогат із картопляного та кукурудзяного крохмалю»
запозичено із західноєвропейських мов;
н. Sàgo «саго», англ. гол. sago, фр. sagou зводиться до мал. sāgū «тс.»;
р. болг. м. схв. са́го, бр. са́га, п. вл. sago, ч. слц. слн. sàgo;
Фонетичні та словотвірні варіанти
саґівни́ця
«сагова пальма»
са́говни́к
«Cycas L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sago | англійська |
| са́га | білоруська |
| са́го | болгарська |
| sago | верхньолужицька |
| sago | голландська |
| са́го | македонська |
| sāgū «тс.» | малайська |
| Ságo «саго» | німецька |
| sago | польська |
| са́го | російська |
| са́го | сербохорватська |
| ságo | словацька |
| ságo | словенська |
| sagou | французька |
| ságo | чеська |
са́жень (міра довжини)
псл. *sęgъ, *sęžеnь, пов’язане з sęgati «про-стягати руку»;
первісно означало довжину, вимірювану розставленими руками;
зіставлення з лит. síeksnis «сажень» (Mikkola IF 8, 302) необґрунтоване;
р. са́жень, бр. са́жань, др. сяжень, п. sążeń, ч. sàh, ст. sažeň, слц. siaha, вл. sažeň, нл. sežań, болг. м. са́жен, схв. се̏жањ, слн. séženj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посаже́нний
сага́
са́жен
саже́нний
са́жінь
сажне́вий
сажньови́й
соже́нний
«саженний»
ся́жень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́жань | білоруська |
| са́жен | болгарська |
| sažeň | верхньолужицька |
| сяжень | давньоруська |
| síeksnis «сажень» | литовська |
| са́жен | македонська |
| sežań | нижньолужицька |
| sążeń | польська |
| *sęgъ | праслов’янська |
| *sęžеnь | праслов’янська |
| sęgati «про-стягати руку» | праслов’янська |
| са́жень | російська |
| се̏жањ | сербохорватська |
| siaha | словацька |
| séženj | словенська |
| sáh | чеська |
| sažeň | ? |
сяга́ти
псл. *sęgti, sęgati;
споріднене з лит. sègti «застібати, приколювати», sagá «застібка, ´удзик», sãgas «петля», лтс. segt «покривати, накривати», ірл. suanem «канат», дінд. sájati «прилягає, примикає», дперс. frahanjati «вішає, підвішує»;
далі пов’язується з лит. síekti «досягати; діставати, намагатися дістати», saikìnti «приводити до присяги», síeksnis «сажень» (Machek ESJČ 535; Mikl. EW 291);
р. [сяга́ть] «діставати до чогось, досягати», бр. сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати», п. sięgać «досягати; простягати руку», ч. sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати», слц. siahat’ «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися», вл. sahać «діставати; йти великими кроками», нл. segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти», болг. пося́гам «простягаю руку», схв. се̏гнути се «потягтися; простягнути руку», слн. séči «простягнути руку; простягатися», ségati «простягатися до, доходити, досягати», стсл. с́гн@ти «простягнути руку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
досягли́вий
«досяжний»
дося́гнення
дося́жний
за́сяг
(у виразі [на за́сяг ка́менем] «на кидок каменем»)
засяга́ти
«запозичати; дістати, сягнути»
недося́глий
недося́жливий
«недосяжний»
недося́жний
неосягне́нний
«неосяжний»
неося́жни́й
непереся́глий
«який не переходить через щось»
о́бсяг
обсяжни́й
«об’ємистий, просторий»
ося́га
«обсяг; простір»
ося́жний
по́сяг
«замах, посягання, підступний намір»
посяга́тель
«який посягає на щось»
посяга́ти
пося́гнення
«тс.»
прос(т)яга
«простір»
ро́зсяг
«простір; відстань польоту»
розся́глий
«просторий, розлогий»
сага́
«тс.»
са́жинь
сяг
«сажень; сягання; [довжина сягання рук; міра довжини (приблизно 3--4 м); 4 кубометри дров О]»
сяга
«сажень (дров) ВеЗа; міра довжини (приблизно 3--4 м) О»
сяга́р
«дроворуб, що заготовляє “сягові дрова”»
сяга́ш
«той, хто приводить у порядок дрова»
сягни́стий
«який широко крокує, який має великий крок; широкий (про крок)»
сягну́ти
сяговина
«сажневі дрова»
сягону́ти
сягу́вка
«метрові поліна»
ся́жень
«сажень (дров)»
ся́жін
сях
«лінійна міра»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати» | білоруська |
| пося́гам «простягаю руку» | болгарська |
| sahać «діставати; йти великими кроками» | верхньолужицька |
| sájati «прилягає, примикає» | давньоіндійська |
| frahanjati «вішає, підвішує» | давньоперська |
| suanem «канат» | ірландська |
| segt «покривати, накривати» | латиська |
| sègti «застібати, приколювати» | литовська |
| síekti «досягати; діставати, намагатися дістати» | литовська |
| segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти» | нижньолужицька |
| sięgać «досягати; простягати руку» | польська |
| *sęgti | праслов’янська |
| сяга́ть «діставати до чогось, досягати» | російська |
| гнути се «потягтися; простягнути руку» | сербохорватська |
| siahat' «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися» | словацька |
| séči «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» | словенська |
| ségati «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» | словенська |
| с́гн@ти «простягнути руку» | старослов’янська |
| sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати» | чеська |
| sęgati | ? |
| sagá «застібка, ´удзик» | ? |
| sãgas «петля» | ? |
| saikìnti «приводити до присяги» | ? |
| síeksnis «сажень» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України