САБАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
саба́н «примітивний плуг» (заст.)
запозичення з тюркських мов;
тур. тат. крим.-тат. saban «плуг, соха», узб. сабон споріднене з аз. сапан «тс.», дтюрк. saban «плуг для волів; рілля»;
р. бр. заст. саба́н «тс.», слц. saban «примітивний двоколісний дерев’яний плуг»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сапан «тс.» | азербайджанська |
| саба́н «тс.» | білоруська |
| saban «плуг для волів; рілля» | давньотюркська |
| saban «плуг, соха» | кримсько-татарська |
| саба́н «тс.» | російська |
| saban «примітивний двоколісний дерев’яний плуг» | словацька |
| saban «плуг, соха» | татарська |
| saban «плуг, соха» | турецька |
| сабон | узбецька |
сабани́ти «дуже лаяти»
неясне;
р. [саба́нить] «галасливо плакати (про дитину); сильно дути (про вітер); сильно витікати (про воду); валити (про дим)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сабані́ти
«дуже довго лаятися»
цаба́ни́ти
«грубо докоряти; лаяти; надто багато просити (про ціну); підіймати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саба́нить «галасливо плакати (про дитину); сильно дути (про вітер); сильно витікати (про воду); валити (про дим)» | російська |
сабанту́й «народне свято у башкирів і татар з нагоди закінчення весняних польових робіт; жорстокий бій»
через російське посередництво запозичено з татарської і башкирської мов;
тат. сабан туе (народне свято) складається з основ сабан «плуг» і туе (туй) «бенкет, свято», спорідненого з каз. кирг. той «тс.»;
р. бр. сабанту́й;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сабанту́й | білоруська |
| той «тс.» | казахська |
| той «тс.» | киргизька |
| сабанту́й | російська |
| сабан «плуг» (народне свято) | татарська |
| туе «плуг» (народне свято) | татарська |
| сабан «плуг» (народне свято) | татарська |
| туе «бенкет, свято» (туй) | татарська |
| туй | татарська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України