РІПНИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рі́па «турнепс, Brassica rapa L.; [бруква, Brassica napus var. esculenta DC. Mak; свиріпа, Brassica campestris L. Мо; картопля, Solanum tuberosum L.]» (бот.)

псл. rěpa;
споріднене з лит. rîpė «ріпа», двн. ruoba, ruoppa, rāba, свн. ruobe, rabe, rüebe (нвн. Rübe), гол. raap, англ. rope (з лат.), лат. rāpa, rāpum «ріпа; бульба», гр. ῥάφυς, ῥάπυς «тс.», ῥάφανος, ῥαφάνη «редька; капуста»;
більшість дослідників вважає це слово культурним мандрівним терміном або запозиченням (інакше Schuster-Šewc 1214–1215);
на думку Гіндіна (Этимология 1963, 52–71), запозичене разом з реалією з Балкан (фрако-пеласг. räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u-);
р. м. ре́па, бр. рэ́па, др. рѐпа, п. rzepa, ч. říра, řера «буряк», слц. repa «тс.», вл. нл. rěpa «тс.; ріпа», полаб. repођ, болг. ря́па, схв. репа, слн. répa, стсл. рѣпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жовта «морква дика, Daucus carota L.»
репа «свиріпа»
репиць «ріпиця зморшкувата, Rapistrum rugosum (L.) All.»
репиця «редька дика, Raphanus raphanistrum L.»
репчик
репчин
ріепище «бадилля картоплі»
ріепник
рі́п'яник «корж з кукурудзи і картоплі Г; пиріжок з картопляного тіста До»
ріпа біла
ріпа волоська «соняшник бульбистий, топінамбур, Helianthus tuberosus L.»
ріпа́к «рапс, Brassica napus var. oleifera Metzg.; [Brassica napus L. Mak]»
ріпак дикий «гірчиця польова, Sinapis arvensis L.»
ріпа́чи́ння «стебло ріпака»
ріпачни́сько «поле, засіяне ріпаком»
ріпачо́к «суріпиця, Barbarea vulgaris R. Br.»
ріпа́шнище «поле після ріпаку»
ріпень
ріпець
ріпєник «корж з ріпи і кукурудзяного борошна»
ріпи́нец «поле, з якого знято картоплю»
ріпиця
рі́пиця «Rapistrum Crantz.; [редька дика Mak; суріпиця пряма, Barbarea stricta Andrz. Mak; рапс Mak; гірчиця польова Mak]»
рі́пище «тс.»
ріпій «тс.»
рі́пля́ниця
рі́пний
ріпник «ріпиця багаторічна, Rapistrum perenne (L.) All.»
рі́пник
ріпниця «гірчиця польова»
рі́пнище «тс.»
ріпова́тий «ріпоподібний»
ріпочка «ріпа»
ріпча́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ropeлат.) англійська
рэ́па білоруська
ря́па болгарська
rěpa «тс.; ріпа» верхньолужицька
raap голландська
ῥάφυς грецька
ῥάπυς «тс.» грецька
ῥάφανος грецька
ῥαφάνη «редька; капуста» грецька
ruoba давньоверхньонімецька
ruoppa давньоверхньонімецька
rāba давньоверхньонімецька
реѣпа давньоруська
rāpa латинська
rāpum «ріпа; бульба» латинська
rópė «ріпа» литовська
ре́па македонська
rěpa «тс.; ріпа» нижньолужицька
Rübe нововерхньонімецька
repоѣ полабська
rzepa польська
rěpa праслов’янська
ре́па російська
рȅпа сербохорватська
ruobe середньоверхньнімецька
rabe середньоверхньнімецька
rüebe (нвн. Rübe) середньоверхньнімецька
repa «тс.» словацька
répa словенська
рѣпа старослов’янська
říра «буряк» чеська
řера «буряк» чеська
räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u- ?

ропа́ «соляний розчин; вода солоних озер; [нафта; сукровиця; піт]»

вода в багні, яка буриться, кипить;
вода «червоного» багна» О, [ро́пище] «нафтоносний ґрунт» Куз, [ро́пниця] «місце з нафтою» О, [роп’яни́й] «з солоною водою» Куз, ріпникува́ти «працювати ріпником»;
можливо, запозичення з польської мови;
п. ropa «розсіл, ропа; гній (у болячці); нафта; бітум», ropić «загноювати, нагноювати» зіставляються з лтс. rept «зарубцьовуватися», дінд. rápaḥ «поранення, тілесне ушкодження»;
р. рапа́, [ропа́], бр. рапа́ «ропа», [ра́па] «червона неродюча земля», [ро́па] «гнійна рідина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ріпни́к «робітник, який видобував нафтову ропу»
рі́пниця «мазниця»
ропани́ці «червона»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рапа́ «ропа» білоруська
ра́па «червона неродюча земля» білоруська
ро́па «гнійна рідина» білоруська
rápaḥ «поранення, тілесне ушкодження» давньоіндійська
rept «зарубцьовуватися» латиська
ropa «розсіл, ропа; гній (у болячці); нафта; бітум» польська
ropić «загноювати, нагноювати» польська
рапа́ російська
ропа́ російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України