РІПАК — ЕТИМОЛОГІЯ

реп'я́х «чіпка й липка головка лопуха; лопух, Arctium lappa L. (Lappa Adans. Mak); [будяк пониклий, Carduus nutans L. Mak; нетреба звичайна, Xanthium strumarium L.; корінь лопуха Нед]» (бот.)

псл. *rěpьjь «реп’ях, колючка», пов’язане з rěpiti «встромляти» (пор. п. wrzepić «всадити, вліпити», слц. [repit’sa] «вчепитися», ч. ст. vřepiti «встромити»);
далі, очевидно, споріднене з лит. aprė˜pti «охопити», лат. rapio «хапаю»;
р. репе́й «реп’ях, лопух; парило», репе́йник, репья́к «тс.», репяшо́к «реп’яшок», бр. [рапей] «реп’ях», [рапе́шнік] «тс.», рэ́пік «парило», [рапяхі́] «відходи при прядінні», п. rzep «реп’ях», ч. řepík «парило», слц. repík, вл. řepik «тс.», болг. ре́пей «реп’ях», схв. рѐпӯх, слн. [repjè] (зб.) «тс.», р.-цсл. рѣпии «тс.; колючка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

реп'яха́тий «тс.»
реп'яхуватий
реп'яшки «туриця; парило звичайне; реп’яшок пряморогий, Ceratocephalus orthoceras D.C.; нетреба звичайна»
реп'я́шник «лопух»
реп'яшо́к «реп’яшок пряморогий; [нетреба звичайна; туриця Mak]»
репей «туриця, Echinospermum lappula Lehm.»
репей польський «нетреба колюча, Xanthium spinosum L.»
репешка «нетреба колюча»
репешник «парило звичайне, Agrimonia eupatoria L.»
репик «тс.»
репій «лопух»
репіхатий «покритий реп’яхом, розтріпаний»
репляшка (місцева назва сільської вулиці, на якій колись росли реп’яхи)
рип'як «лопух великий, Lappa major Gaertn.»
рип'ян «будяк пониклий»
рипляк «будяк пониклий»
ріп'я́к «будяк пониклий; лопух Нед»
ріп'ях «тс.»
ріп'ях жовтий «парило звичайне»
ріп'ячок
ріп'яшки «тс.»
ріп'яшок «туриця»
ріп'яшок майський «реп’яшок пряморогий»
ріпак «парило звичайне»
ріпейник «лопух великий»
ріпляк «лопух»
ріплятка «туриця»
ріплях «лопух»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рапей «реп’ях» білоруська
рапе́шнік «тс.» білоруська
рэ́пік «парило» білоруська
рапяхі́ «відходи при прядінні» білоруська
ре́пей «реп’ях» болгарська
řepik «тс.» верхньолужицька
rapio «хапаю» латинська
aprė˜pti «охопити» литовська
wrzepić польська
rzep «реп’ях» польська
*rěpьjь «реп’ях, колючка» праслов’янська
rěpiti «встромляти» (пор. п. wrzepić «всадити, вліпити», слц. [repit’sa] «вчепитися», ч. ст. vřepiti «встромити») праслов’янська
репе́й «реп’ях, лопух; парило» російська
репе́йник російська
репья́к «тс.» російська
репяшо́к «реп’яшок» російська
рѣпии «тс.; колючка» русько-церковнослов’янська
рѐпӯх сербохорватська
repit'sa словацька
repík словацька
repjè «тс.» (зб.) словенська
vřepiti чеська
řepík «парило» чеська

рі́па «турнепс, Brassica rapa L.; [бруква, Brassica napus var. esculenta DC. Mak; свиріпа, Brassica campestris L. Мо; картопля, Solanum tuberosum L.]» (бот.)

псл. rěpa;
споріднене з лит. rîpė «ріпа», двн. ruoba, ruoppa, rāba, свн. ruobe, rabe, rüebe (нвн. Rübe), гол. raap, англ. rope (з лат.), лат. rāpa, rāpum «ріпа; бульба», гр. ῥάφυς, ῥάπυς «тс.», ῥάφανος, ῥαφάνη «редька; капуста»;
більшість дослідників вважає це слово культурним мандрівним терміном або запозиченням (інакше Schuster-Šewc 1214–1215);
на думку Гіндіна (Этимология 1963, 52–71), запозичене разом з реалією з Балкан (фрако-пеласг. räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u-);
р. м. ре́па, бр. рэ́па, др. рѐпа, п. rzepa, ч. říра, řера «буряк», слц. repa «тс.», вл. нл. rěpa «тс.; ріпа», полаб. repођ, болг. ря́па, схв. репа, слн. répa, стсл. рѣпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жовта «морква дика, Daucus carota L.»
репа «свиріпа»
репиць «ріпиця зморшкувата, Rapistrum rugosum (L.) All.»
репиця «редька дика, Raphanus raphanistrum L.»
репчик
репчин
ріепище «бадилля картоплі»
ріепник
рі́п'яник «корж з кукурудзи і картоплі Г; пиріжок з картопляного тіста До»
ріпа біла
ріпа волоська «соняшник бульбистий, топінамбур, Helianthus tuberosus L.»
ріпа́к «рапс, Brassica napus var. oleifera Metzg.; [Brassica napus L. Mak]»
ріпак дикий «гірчиця польова, Sinapis arvensis L.»
ріпа́чи́ння «стебло ріпака»
ріпачни́сько «поле, засіяне ріпаком»
ріпачо́к «суріпиця, Barbarea vulgaris R. Br.»
ріпа́шнище «поле після ріпаку»
ріпень
ріпець
ріпєник «корж з ріпи і кукурудзяного борошна»
ріпи́нец «поле, з якого знято картоплю»
ріпиця
рі́пиця «Rapistrum Crantz.; [редька дика Mak; суріпиця пряма, Barbarea stricta Andrz. Mak; рапс Mak; гірчиця польова Mak]»
рі́пище «тс.»
ріпій «тс.»
рі́пля́ниця
рі́пний
ріпник «ріпиця багаторічна, Rapistrum perenne (L.) All.»
рі́пник
ріпниця «гірчиця польова»
рі́пнище «тс.»
ріпова́тий «ріпоподібний»
ріпочка «ріпа»
ріпча́стий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ropeлат.) англійська
рэ́па білоруська
ря́па болгарська
rěpa «тс.; ріпа» верхньолужицька
raap голландська
ῥάφυς грецька
ῥάπυς «тс.» грецька
ῥάφανος грецька
ῥαφάνη «редька; капуста» грецька
ruoba давньоверхньонімецька
ruoppa давньоверхньонімецька
rāba давньоверхньонімецька
реѣпа давньоруська
rāpa латинська
rāpum «ріпа; бульба» латинська
rópė «ріпа» литовська
ре́па македонська
rěpa «тс.; ріпа» нижньолужицька
Rübe нововерхньонімецька
repоѣ полабська
rzepa польська
rěpa праслов’янська
ре́па російська
рȅпа сербохорватська
ruobe середньоверхньнімецька
rabe середньоверхньнімецька
rüebe (нвн. Rübe) середньоверхньнімецька
repa «тс.» словацька
répa словенська
рѣпа старослов’янська
říра «буряк» чеська
řера «буряк» чеська
räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u- ?

свирі́па «ріпа, Brassica rapa L. Mak; ріпак, Brassica napus L.» (бот.)

похідні утворення від рі́па (ріпа́к), викликані впливом з боку свирі́па1 «суріпиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свіріпа «ріпак»
суріпа
сурі́пиця «тс.»
суріпок «олійна ріпа, Brassica rapa oleifera DC.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рі́па (ріпа́к) українська
свирі́ «суріпиця» українська
ріпа́к українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України