РІЗКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рі́зати
іє. *u̯rēg’-/u̯rōg’- «ламати»;
споріднене з лит. rė́žti «різати; ударяти», rė˜žis «смуга; наріз, надріз», rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок», гр. ῥήγνῡμι «ламати, розбивати», Ϝρη̃ξις «проламування»;
псл. rězati, пов’язане з raziti «разити»;
р. ре́зать, бр. рэ́заць, др. рѐзати, п. rzezać, ч. řezati, слц. rezat’, вл. rězać, нл. rězaś, полаб. rezĕ, болг. ре́жа, м. реже, схв. резати, слн. rézati, стсл. рѣзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відрі́з
відріза́н
відрі́зка
відрі́зок
вріз
«виріз, виїмка»
врі́зка
врі́зний
«потрісканий»
зарі́з
«забій (худоби); [розріз; зарубка, шматок Ж]»
зарі́за
«убивця, розбійник»
заріза́ка
за́різка
«розріз, зарубка; шматок; заріз»
зарі́зь
«заріз»
зарізя́ка
«тс.»
зріз
зрі́зка
зрізни́й
зрі́зок
зрі́зувач
навідрі́з
надрі́з
наодрі́з
нао́дрізі
«окремо»
нао́дрізні
«тс.»
наперері́з
на́рі́з
на́рі́зка тж
нарізни́й
на́різь
«нарізка»
обрі́з
обріза́нець
«обрізаний срібний карбованець»
обріза́ння
обрі́зка
обрі́зок
«шматок; [гвинтівка з укороченим стволом Па]»
обрі́зувальний
обрі́зувач
перері́з
«розріз; розтин; перетин; вид діжки»
пере́різ
«широка, низенька діжка для прання білизни»
перері́зок
«шефель, четверик (міра сипких тіл); невелика діжка»
підрі́з
пі́дріз
«леміш»
пі́дрі́зка
«підрізування; [ніж для вирізування стільників Нед]»
підрі́зовач
«вид невеликого плуга»
пі́дрізок
«обрізок, відходи»
по́рі́з
прирі́зка
про́рі́з
«наскрізний отвір; розріз (в одязі); переріз СУМ, Нед; [діра в льоду]»
про́різень
«переріз, розріз»
прорі́зка
прорізни́й
прорізо́вий
резки́й
«гострий, різкий»
ри́за
«різа, земельна ділянка різної площі; розрив Нед»
ри́зка
«половина загону, виділена у володіння іншій особі; (зменш.) ділянка сінокосу, відведена для косіння окремій особі ЛЖит»
рі́жучий
різ
«різкість»
рі́за
«тс.»
різа́вка
«різь у шлунку; кривавий понос»
різа́к
«різець, сікач, великий ніж; серпоподібна коса для косіння очерету; пристрій для різання січки, для обрізування снопиків О; кирпич з гною для палива; різачка, різь у шлунку; кривавий понос»
рі́залка
«пристрій для різання»
рі́зальний
рі́зальник
рі́занець
«євнух»
рі́заний
різани́к
«дроворуб»
різани́на
рі́занка
«зрізок, половина бочки; локшина; тепла вовняна хустка»
рі́занці
«локшина»
різа́рня
«бойня, різниця»
різа́чка
«різь у шлунку; понос»
рі́зень
«скиба, відрізаний шматок»
різе́ць
«ріжучий інструмент; передній зуб»
рі́зка
«великий шматок хліба, сала та ін.»
рі́зка
«січка (солома); міра землі 2,5 морга; ділянка землі приблизно 1,5 гектара Мо; вид гри; гілка, яку зрізають для щеплення Дз»
різки́й
рі́зкість
різкува́тий
різни́к
рі́зник
«скибка, відрізаний шматок»
різникі́вна
«дочка м’ясника»
різни́ця
«бойня; [м’ясна крамниця; торговельний ряд]»
різниче́нко
«син м’ясника»
різни́чий
«різницький»
різни́чити
«тс.»
різови́ни
«тирса»
різови́ння
«тс.»
різу́н
«головоріз, шибеник»
різь
різьба́
різьба́р
різьба́рство
різьби́ти
«вирізувати»
рі́зьблений
різьбо́ваний
«різьблений»
різьбува́ти
«тс.»
різьбя́р
різьбя́рство
ро́зрі́з
ро́зрі́зка
розрізни́й
розрі́зувальний
розрі́зувач
рзь
«земельна ділянка»
урі́з
«міра землі, поверхні»
у́різки
(у виразі без урізків «без зайвих слів, прямо»)
урі́зок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́заць | білоруська |
| ре́жа | болгарська |
| rězać | верхньолужицька |
| ῥήγνῡμι «ламати, розбивати» | грецька |
| Ϝρη̃ξις «проламування» | грецька |
| реѣзати | давньоруська |
| *u̯rēg'-/u̯rōg'- «ламати» | індоєвропейська |
| rėˊžti «різати; ударяти» | литовська |
| rė˜žis «смуга; наріз, надріз» | литовська |
| rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок» | литовська |
| реже | македонська |
| rězaś | нижньолужицька |
| rezĕ | полабська |
| rzezać | польська |
| rězati | праслов’янська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| рȅзати | сербохорватська |
| rezat' | словацька |
| rézati | словенська |
| рѣзати | старослов’янська |
| řezati | чеська |
рі́зка «лозина»
недостатньо обґрунтованими були зіставлення з дангл. risce (resce, rysсе) «очерет», снн. risch «тс.» (Bezzenberger ВВ 1, 68; Fick ВВ 1, 172; Mikkola Berühr. 158), з гр. ῥᾱʹδιξ «гілка, прут» (Machek ESJČ 518), з роже́н, гр. ῥᾱχός (ῥάχος) «терновий чагарник» (Соболевский РФВ 64, 113), з ріст, рости (Mikkola Balt. u. Slav. 35), як і припущення вихідної форми *ъrzga (Ляпунов ИОРЯС 30, 17);
псл. rozga;
очевидно, споріднене з лит. règzti «в’язати, плести», rẽzgė «кошик з лози», rezginỹs «в’язання, плетений виріб», лтс. režģît (režguôt) «заплутувати», лат. restis «мотузка, канат», дінд. rájjuḥ «тс.»;
зіставлялось також (Мühl.–Endz. III 492; Fraenkel 710–711; Specht 215) з лит. rãžas «сухий прут, мітла», лтс. razga (razda) «стара мітла»;
припускалась (Mikl. EW 227; Brückner 465; ZfSlPh 4, 217; Walde KZ 34, 512; Trautmann 245) вихідна форма *orzga, пов’язана з префіксом *orz- «роз-» (пор. щодо розвитку значення нім. zwei «два» і Zweig «гілка»);
р. бр. ро́зга, др. розга «гілка, пагін», п. rîzga, ч. ст. rozha «пагін, гілка», слц. rázga «хворостина», нл. rozga «гілка, прут», полаб. ršzgă/rüzgî «гіллячка, лозина, хворостина, кущ», болг. [розга́] «гілка, різка», схв. ро̏зга «молодий пагін виноградної лози; кілок, що підтримує виноградну лозу», слн. rîzga «пагін виноградної лози», стсл. розга, разга, ражднѥ «лозина, виноградна лоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́за
«лозина, якою поганяють чи відганяють худобу»
рі́зґа
«тс.»
рі́ззя
«відрубані гілки»
рі́зя
«ломаччя»
ро́зя
«різка»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́зга | білоруська |
| розга́ «гілка, різка» | болгарська |
| ῥᾱʹδιξ «гілка, прут» | грецька |
| ῥᾱχός «терновий чагарник» (ῥάχος)(Соболевский РФВ 64, 113) | грецька |
| risce «очерет» (resce, rysсе) | давньоанглійська |
| resce | давньоанглійська |
| rysсе | давньоанглійська |
| rájjuḥ «тс.» | давньоіндійська |
| розга «гілка, пагін» | давньоруська |
| restis «мотузка, канат» | латинська |
| režģît «заплутувати» (režguôt) | латиська |
| razga «стара мітла» (razda) | латиська |
| règzti «в’язати, плести» | литовська |
| rẽzgė «кошик з лози» | литовська |
| rezginỹs «в’язання, плетений виріб» | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| režguôt | литовська |
| rãžas «сухий прут, мітла» | литовська |
| rozga «гілка, прут» | нижньолужицька |
| zwei | німецька |
| Zweig | німецька |
| zwei | німецька |
| Zweig | німецька |
| rüˊzgă/rüzgо̓ «гіллячка, лозина, хворостина, кущ» | полабська |
| rózga | польська |
| *ъrzga | праслов’янська |
| rozga | праслов’янська |
| *orzga | праслов’янська |
| *orz- «роз-» (пор. щодо розвитку значення нім. zwei «два» і Zweig «гілка») | праслов’янська |
| ро́зга | російська |
| ро̏зга «молодий пагін виноградної лози; кілок, що підтримує виноградну лозу» | сербохорватська |
| risch «тс.» | середньонижньонімецька |
| rázga «хворостина» | словацька |
| rо̓zga «пагін виноградної лози» | словенська |
| ро̓зга | старослов’янська |
| разга | старослов’янська |
| ражднѥ «лозина, виноградна лоза» | старослов’янська |
| роже́н | українська |
| ріст | українська |
| рости | українська |
| rozha «пагін, гілка» | чеська |
ре́згини «пристосування для перенесення сіна»
лит. rẽzgines «два луки, переплетені мотузяною сіткою, для носіння корму», rẽzgis «мішок для корму; сітка» пов’язані з règzti «плести», rìgzti «переплітатися», спорід-неними з лтс. režgÍît «переплутувати», дінд. rájjuḥ «мотузка», лат. restis «тс.», дангл. resc(e) (risc(e), rysc(e)) «очерет», можливо, також з псл. rozga, укр. різка;
запозичення з литовської мови;
р. [ре́звины], бр. ру́згіны, п. [rezginy] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́здини
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́згіны | білоруська |
| resc (risc(e) | давньоанглійська |
| rysc «очерет» | давньоанглійська |
| risce | давньоанглійська |
| rájjuḥ «мотузка» | давньоіндійська |
| restis «тс.» | латинська |
| rẽzgis «мішок для корму; сітка» | латиська |
| règzti «плести» | латиська |
| rìgzti «переплітатися» | латиська |
| režǵît «переплутувати» | латиська |
| rẽzgines «два луки, переплетені мотузяною сіткою, для носіння корму» | литовська |
| rezginy «тс.» | польська |
| rozga | праслов’янська |
| ре́звины | російська |
| різка | українська |
різа́к «Falcaria Bernh.» (бот.)
пор. р. телоре́з «різак водяний», бр. целарэ́з «осока»;
назви зумовлені тим, що листки цих рослин мають зубчасті краї;
пов’язане з рі́зати;
р. реза́к «різак; [різак водяний; наяда]», бр. раза́к «різак водяний», [рэзнік, парэз] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
різачка
«різак»
різій
різійка
рі́зка
«наяда, Najas L.»
різоватець
«осока гостра, Carex acuta L.»
різова́тиця
різо́ха
«осока»
різуля
різу́ха
«тс.; [осока, Carex L. Нед, Mak]»
різушка
«тс.»
різчина́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| целарэ́з «осока» | білоруська |
| раза́к «різак водяний» | білоруська |
| рэзнік | білоруська |
| парэз «тс.» | білоруська |
| телоре́з «різак водяний» | російська |
| реза́к «різак; [різак водяний; наяда]» | російська |
| рі́зати | українська |
різа́н «різка, лозина»
результат контамінації основ іменника рі́зка і семантично зближеного з ним дієслова рі́зати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
риедзє
риеззє
різа́нка
«вид канчука»
рі́ззя́
«гілки, відрубані під час зрізування або підчищання дерев»
руоззє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зка | українська |
| рі́зати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України