РІЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рі́зати
псл. rězati, пов’язане з raziti «разити»;
споріднене з лит. rė́žti «різати; ударяти», rė˜žis «смуга; наріз, надріз», rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок», гр. ῥήγνῡμι «ламати, розбивати», Ϝρη̃ξις «проламування»;
іє. *u̯rēg’-/u̯rōg’- «ламати»;
р. ре́зать, бр. рэ́заць, др. рѐзати, п. rzezać, ч. řezati, слц. rezat’, вл. rězać, нл. rězaś, полаб. rezĕ, болг. ре́жа, м. реже, схв. резати, слн. rézati, стсл. рѣзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відрі́з
відріза́н
відрі́зка
відрі́зок
вріз
«виріз, виїмка»
врі́зка
врі́зний
«потрісканий»
зарі́з
«забій (худоби); [розріз; зарубка, шматок Ж]»
зарі́за
«убивця, розбійник»
заріза́ка
за́різка
«розріз, зарубка; шматок; заріз»
зарі́зь
«заріз»
зарізя́ка
«тс.»
зріз
зрі́зка
зрізни́й
зрі́зок
зрі́зувач
навідрі́з
надрі́з
наодрі́з
нао́дрізі
«окремо»
нао́дрізні
«тс.»
наперері́з
на́рі́з
на́рі́зка тж
нарізни́й
на́різь
«нарізка»
обрі́з
обріза́нець
«обрізаний срібний карбованець»
обріза́ння
обрі́зка
обрі́зок
«шматок; [гвинтівка з укороченим стволом Па]»
обрі́зувальний
обрі́зувач
перері́з
«розріз; розтин; перетин; вид діжки»
пере́різ
«широка, низенька діжка для прання білизни»
перері́зок
«шефель, четверик (міра сипких тіл); невелика діжка»
підрі́з
пі́дріз
«леміш»
пі́дрі́зка
«підрізування; [ніж для вирізування стільників Нед]»
підрі́зовач
«вид невеликого плуга»
пі́дрізок
«обрізок, відходи»
по́рі́з
прирі́зка
про́рі́з
«наскрізний отвір; розріз (в одязі); переріз СУМ, Нед; [діра в льоду]»
про́різень
«переріз, розріз»
прорі́зка
прорізни́й
прорізо́вий
резки́й
«гострий, різкий»
ри́за
«різа, земельна ділянка різної площі; розрив Нед»
ри́зка
«половина загону, виділена у володіння іншій особі; (зменш.) ділянка сінокосу, відведена для косіння окремій особі ЛЖит»
рі́жучий
різ
«різкість»
рі́за
«тс.»
різа́вка
«різь у шлунку; кривавий понос»
різа́к
«різець, сікач, великий ніж; серпоподібна коса для косіння очерету; пристрій для різання січки, для обрізування снопиків О; кирпич з гною для палива; різачка, різь у шлунку; кривавий понос»
рі́залка
«пристрій для різання»
рі́зальний
рі́зальник
рі́занець
«євнух»
рі́заний
різани́к
«дроворуб»
різани́на
рі́занка
«зрізок, половина бочки; локшина; тепла вовняна хустка»
рі́занці
«локшина»
різа́рня
«бойня, різниця»
різа́чка
«різь у шлунку; понос»
рі́зень
«скиба, відрізаний шматок»
різе́ць
«ріжучий інструмент; передній зуб»
рі́зка
«великий шматок хліба, сала та ін.»
рі́зка
«січка (солома); міра землі 2,5 морга; ділянка землі приблизно 1,5 гектара Мо; вид гри; гілка, яку зрізають для щеплення Дз»
різки́й
рі́зкість
різкува́тий
різни́к
рі́зник
«скибка, відрізаний шматок»
різникі́вна
«дочка м’ясника»
різни́ця
«бойня; [м’ясна крамниця; торговельний ряд]»
різниче́нко
«син м’ясника»
різни́чий
«різницький»
різни́чити
«тс.»
різови́ни
«тирса»
різови́ння
«тс.»
різу́н
«головоріз, шибеник»
різь
різьба́
різьба́р
різьба́рство
різьби́ти
«вирізувати»
рі́зьблений
різьбо́ваний
«різьблений»
різьбува́ти
«тс.»
різьбя́р
різьбя́рство
ро́зрі́з
ро́зрі́зка
розрізни́й
розрі́зувальний
розрі́зувач
рзь
«земельна ділянка»
урі́з
«міра землі, поверхні»
у́різки
(у виразі без урізків «без зайвих слів, прямо»)
урі́зок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэ́заць | білоруська |
| ре́жа | болгарська |
| rězać | верхньолужицька |
| ῥήγνῡμι «ламати, розбивати» | грецька |
| Ϝρη̃ξις «проламування» | грецька |
| реѣзати | давньоруська |
| *u̯rēg'-/u̯rōg'- «ламати» | індоєвропейська |
| rėˊžti «різати; ударяти» | литовська |
| rė˜žis «смуга; наріз, надріз» | литовська |
| rúožas «продряпана лінія, риска, смужка, відрізок» | литовська |
| реже | македонська |
| rězaś | нижньолужицька |
| rezĕ | полабська |
| rzezać | польська |
| rězati | праслов’янська |
| raziti «разити» | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| рȅзати | сербохорватська |
| rezat' | словацька |
| rézati | словенська |
| рѣзати | старослов’янська |
| řezati | чеська |
крат
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. краты, кратъ, як і п. kroć «крат», ч. krát, слц. krat, вл. kroć, нл. krot «тс.», болг. крáтен «кратний», схв. крȃт «крат», слн. krát «тс.», походить від псл. *kortъ «крат, раз», *kortь «тс.», спорідненого з лит. kar̥tas «раз», karta «шар, верства; покоління», лтс. kā́rta «шар, ряд», ав. hakərət «тс.», дінд. sakṛ́t «один, раз», kṛ́tvaḥ «раз», що зводяться до іє. *(s)ker-t- «різати, відтинати», як і дінд. kṛntáti, kártati «відтинає, крає», псл. *čersti, *čьr̥tǫ «рубати», стсл. чрѣсти, лит. kir̃sti «тс.»;
як семантичну паралель пор. псл. razь, укр. раз, пов’язане з rězati, укр. рі́зати;
р. крат, бр. кра́тнае «кратне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кра́тний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hakərət «тс.» | авестійська |
| кра́тнае «кратне» | білоруська |
| крáтен «кратний» | болгарська |
| kroć | верхньолужицька |
| sakṛ́t «один, раз» | давньоіндійська |
| kṛ́tvaḥ «раз» | давньоіндійська |
| kṛntáti | давньоіндійська |
| kártati «відтинає, крає» | давньоіндійська |
| *(s)ker-t- «різати, відтинати» | індоєвропейська |
| kā́rta «шар, ряд» | латиська |
| kar̥tas «раз» | литовська |
| karta «шар, верства; покоління» | литовська |
| kir̃sti «тс.» | литовська |
| krot «тс.» | нижньолужицька |
| kroć «крат» | польська |
| *kortъ «крат, раз» | праслов’янська |
| *kortь «тс.» | праслов’янська |
| *čersti | праслов’янська |
| *č<SUP>ь</SUP>r̥tǫ «рубати» | праслов’янська |
| razь | праслов’янська |
| rězati | праслов’янська |
| крат | російська |
| крȃт «крат» | сербохорватська |
| krat | словацька |
| krát «тс.» | словенська |
| чрѣсти | старослов’янська |
| раз | українська |
| рі́зати | українська |
| краты | церковнослов’янська |
| кратъ | церковнослов’янська |
| krát | чеська |
раж «дерен, поверхневий шар ґрунту»
очевидно, пов’язане з рази́ти, рі́зати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́жа
ражи́на
«дернина»
ражува́ть
«обкладати дерном»
рєж
риж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рази́ти | українська |
| рі́зати | українська |
риза́ «розпилювання дерева»
очевидно, пов’язане з рі́зати;
звук и є результатом звуження закономірного для північних говорів е на місці ненаголошеного ў;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
ри́ский «охочий»
неясне;
можливо, результат видозміни запозиченого п. rześki «бадьорий, жвавий, моторний», пов’язаного з rzezać «різати» (пор. укр. рі́звий, пов’язане з рі́зати);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́скей
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rześki «бадьорий, жвавий, моторний» | польська |
| rzezać «різати» (пор. укр. рі́звий, пов’язане з рі́зати) | польська |
| рі́звий | українська |
| рі́зати | українська |
рі́жа «галявина, що врізається клином у ліс»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з рі́зати (пор. тлумачення) або з рідки́й (через значення «розріджений ліс», пор. р. [ре́жа] «найрідша рибальська сітка, рідка тканина», [ре́жка] «легенький палісадник», [реже́нье] «порідіння»);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ре́жа | російська |
| ре́жка | російська |
| реже́нье | російська |
| рі́зати | українська |
| рідки́й | українська |
рі́жа «гусениця ведмедиці геби, Arctia hebe L.» (ент.)
неясне;
можливо, пов’язане з рі́зати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
різа́к «Falcaria Bernh.» (бот.)
пов’язане з рі́зати;
назви зумовлені тим, що листки цих рослин мають зубчасті краї;
пор. р. телоре́з «різак водяний», бр. целарэ́з «осока»;
р. реза́к «різак; [різак водяний; наяда]», бр. раза́к «різак водяний», [рэзнік, парэз] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
різачка
«різак»
різій
різійка
рі́зка
«наяда, Najas L.»
різоватець
«осока гостра, Carex acuta L.»
різова́тиця
різо́ха
«осока»
різуля
різу́ха
«тс.; [осока, Carex L. Нед, Mak]»
різушка
«тс.»
різчина́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| целарэ́з «осока» | білоруська |
| раза́к «різак водяний» | білоруська |
| рэзнік | білоруська |
| парэз «тс.» | білоруська |
| телоре́з «різак водяний» | російська |
| реза́к «різак; [різак водяний; наяда]» | російська |
| рі́зати | українська |
різа́н «різка, лозина»
результат контамінації основ іменника рі́зка і семантично зближеного з ним дієслова рі́зати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
риедзє
риеззє
різа́нка
«вид канчука»
рі́ззя́
«гілки, відрубані під час зрізування або підчищання дерев»
руоззє
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зка | українська |
| рі́зати | українська |
різанець «цибуля скорода, Allium schoenoprasum L.» (бот.)
утворено від рі́зати;
назви зумовлені тим, що головка цієї цибулини складається з кількох пучків, ніби розрізана на частини;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зрі́зованець
приріз
«тс.»
різанка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
різець «косарики черепичасті, Gladiolus imbricatus L.» (бот.)
похідне утворення від рі́зати;
назва зумовлена тим, що форма листя цієї рослини нагадує лезо ріжучих предметів (коси, шаблі, шпаги, меча, ножа);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
різи «арабески, вид орнаменту»
очевидно, пов’язане з рі́зати (див.);
р. [резь] «візерункова обробка дерева, кістки», стсл. рhза «смуга, риса»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| резь «візерункова обробка дерева, кістки» | російська |
| рѣза «смуга, риса» | старослов’янська |
| рі́зати | українська |
різова́тка «хрін водяний, Nasturtium amphibium R. Br.» (бот.)
назви, пов’язані з рі́зати;
зумовлені, очевидно, тим, що нижні листки обох рослин, які належать до однієї родини хрестоцвітих, розсічені на ниткоподібні сегменти або поділені на ланцетоподібні частини;
словотворча форма неясна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
різо́ха
«хрінниця, Lepidium L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати | українська |
різуха «неслія волотиста, Neslia paniculata Desv.» (бот.)
очевидно, пов’язане з рі́зати;
мотивація назви неясна;
р. резу́ха «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| резу́ха «тс.» | російська |
| рі́зати | українська |
обчикрі́зати «обрізати»
результат контамінації (об)рі́зати й (об)чикри́жити «обрізати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зати «обрізати» (об)чикри́жити | ? |
ле́зо
не зовсім ясне;
припускається псл. lězo, що походить від дієслів lězti «лізти», laziti «лазити» і виникло спочатку в термінології бортництва та бджільництва (Варбот Этимология 1964, 41 – 43);
менш переконливими є спроби пов’язання з лат. ligō «кирка, мотика», гр. λίσγος «тс.» (Agrell Zwei Beiträge 36 – 37; Ильинский ИОРЯС 23/1, 172 – 173), з ірл. slige «вулиця», sleg «спис», гот. slauhts «забій, заріз» (Loewenthal AfSlPh 37, 392), з іє. *leḡ- «гострий, різати» (Čop, SI. revija 9, 155 – 159);
зближення з коренем rěz-, укр. рі́зати, р. ре́зать (Горяев 184) є помилковим;
р. ле́за «бондарний струг; [лезо]», [лёзо] «лезо», [лёз] «бондарний струг», лезвие «лезо», бр. лязо́, [ле́зиво] «тс.», др. лезъ «лезо клинка», болг. лезвие́ «лезо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ле́зво
«лезо»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лязо́ | білоруська |
| ле́зиво «тс.» | білоруська |
| лезвие́ «лезо» | болгарська |
| slauhts «забій, заріз» | готська |
| λίσγος «тс.» | грецька |
| лезъ «лезо клинка» | давньоруська |
| *leḡ- «гострий, різати» | індоєвропейська |
| slige «вулиця» | ірландська |
| sleg «спис» | ірландська |
| ligō «кирка, мотика» | латинська |
| lězo | праслов’янська |
| lězti «лізти» | праслов’янська |
| laziti «лазити» | праслов’янська |
| rěz- | праслов’янська |
| ре́зать | російська |
| ле́за «бондарний струг; [лезо]» | російська |
| лёзо «лезо» | російська |
| лёз «бондарний струг» | російська |
| лезвие «лезо» | російська |
| рі́зати | українська |
серпорі́з «деревій, Achillea millefolium L.» (бот.)
складні утворення з основ іменника серп і дієслова рі́зати, пізніше деетимологізовані;
назва зумовлена, очевидно, кровоспинною дією, найчастіше використовуваною при порізах серпом;
пор. крива́вник «деревій»;
р. [серпоре́з], бр. [серпарэзнік] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серберіз
серборіз
«тс.»
серпоруи́зник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| серпарэзнік «тс.» | білоруська |
| серпоре́з | російська |
| серп | українська |
| рі́зати | українська |
| крива́вник «деревій» | українська |
серпорі́з «різак, Falcaria rivini» (бот.)
складне утворення з основ серп і рі́зати;
назва зумовлена тим, що листки різака мають зубчасті краї;
бр. сярпо́к, п. sierpnica, ч. srpek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
серпа́чка
серпень
серпики
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сярпо́к | білоруська |
| sierpnica | польська |
| серп | українська |
| рі́зати | українська |
| srpek «тс.» | чеська |
поріз «юринея волошковидна, Jurinea cyanoides Rchb.» (бот.)
пов’язане з дієсловом порі́зати, похідним від рі́зати;
назва зумовлена, очевидно, перисто-роздільною формою листків, нібито порізаних, або жорсткістю внутрішніх листків (Нейштадт 575; Федченко–Флеров 1005);
р. [поре́зник] «Jurinea Pollichii DC»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поре́зник «Jurinea Pollichii DC» | російська |
| порі́зати | українська |
| рі́зати | українська |
хро́ніка «літопис»
запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хро́ніка | білоруська |
| хро́ника | болгарська |
| krînika | верхньолужицька |
| χρονιϰά «тс.» | грецька |
| χόρτος «двір, горîд» | грецька |
| ϰείρω «стригти» | грецька |
| хро́ника | македонська |
| chronik | польська |
| chronika | польська |
| kronika | польська |
| *gordъ | праслов’янська |
| kora | праслов’янська |
| хро́ника | російська |
| хро̀ника | сербохорватська |
| kronika «хроніст» | словацька |
| chronista «хроніст» | словацька |
| krînika | словенська |
| го́род | українська |
| кора́ | українська |
| кро̀ника | українська |
| karu «частка» | умбрська |
| kronika | чеська |
| χρονιϰός «часовий» | ? |
| χρόνος «час» | ? |
| горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») | ? |
| skora | ? |
| шкі́ра | ? |
| шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- | ? |
| раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) | ? |
| рази́ти | ? |
| рі́зати | ? |
рис «Oryza sativa L.» (бот.)
через російське (рис) і через польське (риж) посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. rīs (нвн. Reis) походить від іт. riso, яке через слат. oryza зводиться до гр. ὄρυζα, а це останнє через іранське посередництво (афг. vrižē, перс. birindž) – до дінд. vrīhí- «тс.»;
буковинські форми [ориз, вориз] походять від болг. ори́з (пор. рум. oréz «тс.»), що, як і м. ориз, схв. орѝж, орѝз, зводиться безпосередньо до гр. ὄρυζα;
р. рис, бр. рыс, п. ryż, ч. rýže, слц. ryža, схв. рѝжа, ри́жа, ри̑ж, слн. ríž;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вориз
ориз тж
рижи́сько
«рисове поле»
рижівка
«тс.»
рисі́вка
«Oryzopsis Mill.»
ріж
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vrižē | афганська |
| рыс | білоруська |
| ори́з (пор. рум. oréz «тс.») | болгарська |
| ὄρυζα | грецька |
| ὄρυζα | грецька |
| vrīhí- «тс.» | давньоіндійська |
| riso | італійська |
| ориз | македонська |
| Reis | нововерхньонімецька |
| Reis | нововерхньонімецька |
| birindž | перська |
| birindž | перська |
| ryż | польська |
| рис | російська |
| oréz | румунська |
| орѝж | сербохорватська |
| орѝз | сербохорватська |
| рѝжа | сербохорватська |
| ри́жа | сербохорватська |
| ри̑ж | сербохорватська |
| rīs (нвн. Reis) | середньоверхньнімецька |
| oryza | середньолатинська |
| ryža | словацька |
| ríž | словенська |
| ориз | українська |
| вориз | українська |
| rýže | чеська |
рож «жито, Secale cereale L.»
псл. rъžь «жито»;
споріднене з лит. rugỹs «зерно, жито», лтс. rudzis «жито», прус. rugis, двн. rocko, нвн. Roggen, дісл. rugr, дангл. ryge, англ. rye, днн. roggo;
іє. *rughi(o)- «тс.»;
хант. räk «мука; каша», комі rok «каша», удм. ӝук «каша, крупа», фін. rokka «пюре з гороху», ест. rokk «пійло для худоби; борошняний суп», можливо, запозичені з якоїсь східної індоєвропейської мови (Trautmann 246; Apr. Sprachd. 416; Mühl.–Endz. III 555; Torp 350; Holthausen Awn. Wb. 233; Семереньи ВЯ 1967/4, 24);
припущення про спорідненість або походження з фрак. βρίζα (Meyer BB 20, 121; Fick BB 29, 241) викликає сумнів;
р. рожь, бр. іржаны́, аржаны́ «житній», др. ръжь (рожь) «хлібна колосова рослина; жито в зерні», п. reż, ч. нл. rež, слц. raž, вл. rožka, ст. rož, полаб. råz, болг. ръж, м. ’рж, схв. ра̑ж, слн. ŕž, стсл. ръжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
иржа́нка
«житня солома»
иржи́ще
«житня стерня»
іржи
ржина
«тс.»
ржи́сько
ржи́ще
«тс.»
ріж
ріжі́ще
«поле, з якого скосили жито, пшеницю або іншу культуру»
суржанка
«суміш зерна пшениці й жита»
суржанок
су́ржик
суржиця
суржо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rye | англійська |
| іржаны́ | білоруська |
| ръж | болгарська |
| rožka | верхньолужицька |
| ryge | давньоанглійська |
| rocko | давньоверхньонімецька |
| rugr | давньоісландська |
| roggo | давньонижньонімецька |
| ръжь «хлібна колосова рослина; жито в зерні» (рожь) | давньоруська |
| rokk «пійло для худоби; борошняний суп» | естонська |
| *rughi(o)- «тс.» | індоєвропейська |
| rudzis «жито» | латиська |
| rugỹs «зерно, жито» | литовська |
| 'рж | македонська |
| rež | нижньолужицька |
| Roggen | нововерхньонімецька |
| råz | полабська |
| reż | польська |
| rъžь «жито» | праслов’янська |
| rugis | прусська |
| рожь | російська |
| ра̑ж | сербохорватська |
| raž | словацька |
| ŕž | словенська |
| ръжь | старослов’янська |
| ӝук «каша, крупа» | удмуртська |
| аржаны́ «житній» | українська |
| rokka «пюре з гороху» | фінська |
| βρίζα | фракійська |
| räk «мука; каша» | хантийська |
| rež | чеська |
| rok «каша» | ? |
| rož | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України