РЯСА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ря́са «верхній одяг православного духовенства»
пом’якшення відбулось, очевидно, під впливом рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)»;
сгр. ῥάσον «чернечий одяг» походить від слат. rāsum, дієприкметника до дієслова radere «скребти, чистити; змивати», пов’язаного з rodere «гризти, терзати; розмивати» і спорідненого з дінд. rádati «скребе, гризе»;
запозичення із середньогрецької мови;
р. ря́са, бр. ра́са, болг. ра́со, м. раса, расо, схв. ра̏са;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підря́сник
ря́ска
«тс.»
ря́сник
«у рясі (піп)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́са | білоруська |
ра́со | болгарська |
rádati «скребе, гризе» | давньоіндійська |
radere «скребти, чистити; змивати» | латинська |
rodere «гризти, терзати; розмивати» | латинська |
раса | македонська |
расо | македонська |
ря́са | російська |
ра̏са | сербохорватська |
ῥάσον «чернечий одяг» | середньогрецька |
rāsum | середньолатинська |
рясни́й «густий, пишний; широкий (про одяг)» | українська |
ря́са «бахрома Нед; торочки О; колос проса, вівса; волоть, мітелка у рослин, віночок»
мало вмотивовані зіставлення з решето́ (Ильинский ИОРЯС 23/2, 181), р. [ремье] «лахміття» (Jokl AfSlPh 28, 10), з дінд. raśanā́ «шматок; пояс», raś-nā «тс.» (Младенов 560; Skok III 131; Schuster-Šewc 1220–1221), raś-mi-ḥ «мотузка» (Mikl. EW 276–277) або з нвн. Rispe «мітелка» (Горяев 308);
розглядалося також як похідне від псл. *ręp-sati, спорідненого з нвн. [rampfen] «дерти, смикати, скубти» (Machek ESJČ 529);
найімовірніший зв’язок з rędъ «ряд» (*ręd-sā) (Фасмер III 539; Преобр. II 242; Горяев Доп. I 32);
загальновизнаної етимології не має;
псл. ręsa «щось пишне, густе»;
р. [ряса] «ряд, низка; нитка намиста», [ря́ска] «тс.», бр. [ра́са] «паросток; остюк», [ря́ссе] «лахміття, подраний одяг», [ря́сище] «тс.», др. ряса «бахрома», рясьно «вія», рясьнъ «бахрома, прикраса», п. rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса», rzęsny «рясний», ч. řasa «фалда; вія», слц. riasa «фалда; колос; сережка», riasnatý «рясний», вл. rjas «вія», болг. реса́ «мітелка; сережка; бахрома», м. реса (бот.) «вусик», реси «бахрома; (бот.) сережки», схв. ре́са (бот.) «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)», мн. ресе «бахрома», слн. résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обрясни́ти
«густо вкрити»
па́рісний
«рясний»
(про дощ)
рє́зка
«тс.»
рє́ска
«мітелка Нед; колос вівса; волоть; бахрома (?) О»
рися́нка
«кукурудза»
рі́са
«тс.»
ріси́ти
рісни́й
рісницева́тий
«віястий»
рісни́ця
«вія»
ріснота́
рісова́тий
«тс.»
рісота́
рісува́ти
«тс.»
ря́зка
«цвіт кукурудзи»
ря́са́
«складка, фалда»
ряси́ти
«робити складки; гаптувати золотом»
ряси́ця
ря́ска
«сережка на дереві; колос проса, вівса, мітелка»
рясни́й
рясни́стий
рясниця
«тс.»
рясни́ця
рясні́ти
рясні́шати
рясно́та́
рясо́та́
рясува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́са «паросток; остюк» | білоруська |
ря́ссе «лахміття, подраний одяг» | білоруська |
реса́ «мітелка; сережка; бахрома» | болгарська |
rjas «вія» | верхньолужицька |
raśanā́ «шматок; пояс» | давньоіндійська |
raś-nā «тс.» | давньоіндійська |
raś-mi-ḥ «мотузка» | давньоіндійська |
ряса «бахрома» | давньоруська |
рясьно «вія» | давньоруська |
рясьнъ «бахрома, прикраса» | давньоруська |
реса «вусик» (бот.) | македонська |
реси «бахрома; (бот.) сережки» | македонська |
Rispe «мітелка» | нововерхньонімецька |
rampfen «дерти, смикати, скубти» | нововерхньонімецька |
rzęsa «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
rzęsny «вія; війка; сережка на вільшині; колос вівса»«рясний» | польська |
*ręp-sati | праслов’янська |
rędъ «ряд» (*ręd-sā) | праслов’янська |
*ręd-sā | праслов’янська |
ręsa «щось пишне, густе» | праслов’янська |
ря́ска «тс.» | праслов’янська |
ремье «лахміття» | російська |
ряса «ряд, низка; нитка намиста» | російська |
ре́са «сережка (на вербі, березі); (анат.) язичок (у гортані)» (бот.) | сербохорватська |
ресе «бахрома» | сербохорватська |
riasa «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
riasnatý «фалда; колос; сережка»«рясний» | словацька |
résa «остюк; волосинка; бахрома (на одязі)» | словенська |
решето́ | українська |
ря́сище «тс.» | українська |
řasa «фалда; вія» | чеська |
рецок «бурозубка (землерийка), Sorex L.» (зоол.)
назва дана за зовнішньою ознакою хом’ячка, який має м’яке волосся;
п. [recek] «тс.» є результатом видозміни форми rzęsorek (< *rzęsor) «тс.», що пов’язується з rzęsа «вія», спорідненим з р. ресни́ца «тс.», укр. [ря́са́] «складка; колос, волоть»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жджок
зьджьок
«тс.»
ирджок
ирчок
рджок
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
recek «тс.» | польська |
*rzęsor «тс.» | польська |
rzęsа «вія» | польська |
rzęsorek | польська |
ресни́ца «тс.» | російська |
ря́са́ «складка; колос, волоть» | українська |
рісля́к «хрущ, райдужниця, Donacia F.» (ент.)
в такому разі назва зумовлена тим, що ці жуки живуть на водяних рослинах (Горностаев 174);
можливо, пов’язане з [рі́ска] «ряска»;
не зовсім ясне;
може бути пов’язане і з [рісни́й] «рясний», [рісота́] «ряснота», [ря́са] «колос, волоть, мітелка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рі́ска «ряска» | українська |
рісни́й «рясний» | українська |
рісота́ «ряснота» | українська |
ря́са «колос, волоть, мітелка» | українська |
ря́си́ти «трусити»
очевидно, пов’язане з ря́са «волоть, мітелка, колос» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ряса́ти
«потрушувати гілкою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ря́са «волоть, мітелка, колос» | українська |
ря́ска «Lemna L.» (бот.)
псл. *ręsa «тс.», тотожне з *ręsa «щось пишне, густе; бахрома»;
р. ря́ска, бр. ра́ска, п. rzęsa «ряска», ч. řasy «водорості», ст. řasа «ряска», слц. riasy «водорості», вл. rjasa «ряска», схв. rèsinа «водорість», слн. résa «ряска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́са
рє́ска
ріска
«тс.»
ря́са́
ря́скові
«Lemnaceae»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́ска | білоруська |
rjasa «ряска» | верхньолужицька |
rzęsa «ряска» | польська |
*ręsa «тс.» | праслов’янська |
ря́ска | російська |
rèsinа «водорість» | сербохорватська |
riasy «водорості» | словацька |
résa «ряска» | словенська |
řasy «водорості» | чеська |
řasа «ряска» | чеська |
ряхті́ти «блищати, мерехтіти, [шуміти Нед]»
неясне;
можливо, пов’язане з мерехті́ти;
зіставлення з коренем слів [ря́са, ряси́ти], рясни́й (Кобилянський Мовозн. 1972/3, 78) мало обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рехти́ти
«мерехтіти»
ряхтли́вий
«мерехтливий»
ряхтяни́й
«блискучий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мерехті́ти | українська |
ря́са | українська |
ряси́ти | українська |
рясни́й | українська |
ряст «Corydalis Medic.; зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою; [первоцвіт весняний, Primula veris L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.; ряска, Lemna Нед]» (бот.)
очевидно, в звуковій формі [раст] пов’язане чергуванням голосних з рости́;
звукова форма ряст виникла під впливом прикметника рясни́й;
у південних російських говірках запозичено з української;
р. [ряст] (пд.) «первоцвіт весняний; проліска дволиста», [раст] «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda», [ро́стики] «проліски»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раст
«ряст Mak; первоцвіт весняний; анемона дібровна, Anemona nemorosa; медунка лікарська, Pulmonaria officinalis Нед»
ра́стка
«рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum»
расть
«ряст порожнистий, Corydalis cava Schw. et Koer.»
ряс
«ряст Mak; проліска дволиста Л»
ря́ска
«ряст повний, Corydalis solida Smith.»
ря́стка
«Ornithogalum L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ряст «первоцвіт весняний; проліска дволиста» (пд.) | російська |
раст «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda» | російська |
ро́стики «проліски» | російська |
раст | українська |
рости́ | українська |
ряст | українська |
рясни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України