РЯЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
ря́жа «посудина з ручками (переважно для миття в лазні); [начиння, знаряддя, необхідні для чого-небудь]»
псл. *ręd-i̯a, пов’язане з rędъ «порядок», ręditi «рядити, розпоряджатися, господарювати»;
пор. знаря́ддя, ч. nařadí «начиння»;
р. [ря́жка] (зах.) «посудина для миття в лазні», [ря́шка] «тс.; помийниця, відерце», бр. ра́жка «дерев’яна посудина для різних господарських потреб», ра́шка «тс.», слц. riad «начиння, посуд; порядок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́жка
«цебер для годівлі худоби»
ра́шка
«мілка дерев’яна посудина з клепок, без вушок»
ря́жка
«посудина з ручками; [цебер для годівлі худоби Л]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́жка «дерев’яна посудина для різних господарських потреб» | білоруська |
ра́шка «тс.» | білоруська |
*ręd-i̯a | праслов’янська |
rędъ «порядок» | праслов’янська |
ręditi «рядити, розпоряджатися, господарювати» | праслов’янська |
ря́жка «посудина для миття в лазні» (зах.) | російська |
ря́шка «тс.; помийниця, відерце» | російська |
riad «начиння, посуд; порядок» | словацька |
знаря́ддя | українська |
nařadí «начиння» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України