РЯБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ряби́й
псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;
припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;
іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;
висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);
р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рабчу́н
«цупка ряднина для застилання»
ряб
«брижі на воді»
ря́ба
«ластовинка»
ряба́тий
«ластовинчатий»
рябе́нький
ряби́зна́
рябинки́й
«рябий»
ряби́ти
рябі́нка
«віспинка»
рябі́ти
(ся)
рябі́шати
ря́бка
«тс.»
рябкани́стий
«строкатий»
ря́бки
«ластовиння»
рябко́
«собака або кіт рябої масті»
рябо́к
«віспинка»
ряботи́на
«тс.»
ряботи́ння
«віспини; плями; брижі»
ряботі́ти
рябува́тий
рябу́ха
«пістрявий предмет або тварина; хвороба тютюну -- бурі плями на листі»
рябцу́н
«людина з віспуватим обличчям Корз; різнобарвний домотканий килим»
ря́бчик
«кличка рябого собаки; сорт кавунів (з темними смугами)»
рябчу́н
«різнобарвний домотканий килим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рабы́ | білоруська |
| ре́бум «брижами» (присл.) | болгарська |
| erpf «темний» | давньоверхньонімецька |
| jarpr «коричневий» | давньоісландська |
| *ē˘rē˘-bh- | індоєвропейська |
| *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий» | індоєвропейська |
| ríabach «строкатий, плямистий» | ірландська |
| raibs «тс.» | латиська |
| raĩbas «строкатий» | литовська |
| jerjebaty «у крапках» | нижньолужицька |
| jarzębaty «у крапках, у цятках» | польська |
| *rębъ «строкатий» | праслов’янська |
| *erebъ | праслов’янська |
| *ěrębъ | праслов’янська |
| *arębъ «тс.» | праслов’янська |
| *ręb- | праслов’янська |
| *rъb- | праслов’янська |
| *rǫb- «рубати, робити зарубки» | праслов’янська |
| *r̥b- | праслов’янська |
| *rěb- | праслов’янська |
| *rębъ «рябчик» | праслов’янська |
| roaban «смугастий» | прусська |
| рябо́й | російська |
| ря́бый | російська |
| jarab(at)ý «строкатий»«рябіти» | словацька |
| jarabit' sa «строкатий»«рябіти» | словацька |
| голуби́й | українська |
| го́луб | українська |
| ворони́й | українська |
| во́рон | українська |
| jeřabý «тс., смугастий» | чеська |
граба́к «деркач, Сrех сrех L.» (орн.)
поява г перед початковим р або має чисто фонетичний характер (пор. [гла́стівка] ‹ ла́стівка), або викликана народноетимологічним зближенням з граб;
у такому разі назва зумовлена рябим пірʼям птаха;
очевидно, давніше *рябак (*рябок) (у діалектній вимові з твердим р *рабак, *рабок), похідне від ряби́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грабо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| граб | ? |
| рябак (*рябок)(у діалектній вимові з твердим р *рабак, *рабок) | ? |
| ряби́й | ? |
ребі́нок «веснянка»
очевидно, пов’язане з ряби́й (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ребінкова́тий
«той, що має веснянки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряби́й | українська |
ри́ба
припущення про зв’язок з лат. rubēta «деревна жаба» (Горяев 305) помилкове, див. Walde–Hofm. ІІ 445;
більш переконливий варіант цього припущення (Семереньи ВЯ 1967/4, 12–13) виводить псл. ryba з *jryba, яке могло з’явитися внаслідок метатези з *jӯrbā, спорідненим з лит. júrės «море», лтс. jūra, прус. iūrin «тс.», вірм. ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода»);
проте немає переконливих доказів, що свідчили б про можливість метатези ūrt (пізнє псл. *ŭūrt) > rūt;
була висунута також думка (Jakobson 443; Макаев ЛС V 8–9) про походження псл. ryba (< *rūba) з *ūr-bā, утвореного із суфіксом -bā, від *ūr- «вода»;
реконструкція основи типу *rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) із значенням чогось пістрявого, рябого, лускового (пор. лит. rum̃bas «рубець, шрам», лтс. robs «вибоїна, щербина», р. руби́ть, укр. ряби́й) (Топоров ЭИРЯ І 5–11; Ильинский РФВ 1916/4, 246–247) не зовсім переконлива;
очевидно, споріднене з двн. ruppa, rupa «гусениця; минь», свн. ruppе, rupе «минь»;
остаточно не з’ясоване;
псл. ryba;
р. бр. ры́ба, др. рыба, п. ч. слц. вл. нл. ryba, полаб. råibĕ, болг. м. ри́ба, схв. ри̏ба, слн. ríba;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безри́б'я
зари́бити
зари́бнити
зари́бок
«риба, пущена у водойму для розплоду»
на́рибець
«мальок»
на́рибок
«тс.»
обезри́бити
обезри́біти
по-ри́б'ячому
риб'я́
«молода рибка»
риб'яни́й
«риб’ячий»
ри́б'ячий
риб'я́чка
«торговка рибою Нед»
рибавчик
«річковий крячок, Sterna hirundo L.»
(орн.)
риба́к
«рибалка; [(орн.) чайка звичайна, Vanellus vanellus L. Л; річковий крячок ВеЛ]»
риба́ка
«рибалка»
риба́л(ь)чий
«рибальський»
риба́лити
риба́лка
«людина, що ловить рибу; [(орн.) чорний крячок, Chlidonias Rafinesque Шарл; клуша, Larus fuscus L.; річковий крячок тж]»
рибалкува́ти
«рибалити»
риба́лочка
«(зменш. від риба́лка), (орн.) водомороз, Alcedo atthis L.; [(орн.) крячок малий, Sterna albifrons Pall.; мартин, Larus marinus L. Куз]»
риба́лочкові
«рід птахів ряду ракшоподібних, Alcedinidae»
риба́лчик
«рибалка»
риба́лчин
риба́лчити
риба́лчиха
риба́льня
«місце рибної ловлі; рибний промисел»
риба́льство
риба́льчити
рибар
риба́р
«рибалка; [(орн.) річковий крячок ВеНЗн]»
рибарик
риба́рити
«тс.»
рибарі́вка
«річковий крячок»
(орн.)
рибарік
рибарка
рибарка
риба́рня
«місце рибної ловлі, рибальська хатина»
риба́рство
«рибальство»
риба́рчик
«рибалка»
риба́с
«продавець риби»
риба́ха
(збільш.)
риба́цтво
«рибальство»
риба́ч
«рибалка»
рибачи
«як риба»
(присл.)
риба́чити
риба́чи́ха
риба́чка
рибачо́к
«звичайний мартин, Larus ridibundus L. Шарл; річковий крячок Шарл»
(орн.)
рибель
рибелю́х
рибеляк
рибеля́та
«рибки»
рибеня́тко
рибець
рибе́ць
«сирть, Vimba vimba L.»
(іхт.)
риби́на
ри́бисько
ри́бка
ри́блячка
«ставок для риби, сажалка»
рибни́й
«багатий на рибу»
ри́бний
рибник
ри́бник
«працівник рибного підприємства, промислу; водойма або судно для утримування риби; [сарай, де солять рибу; торговець рибою Нед]»
ри́бництво
ри́бниця
«риболовецьке судно; жін. до ри́бник»
рибовчак
рибо́вчик
«рибалка»
риболяк
«тс.»
рибча́к
рибчик
«тс.»
ри́бчик
«рибець, сирть»
(іхт.)
рибчи́на
рибя́к
рибяр
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ры́ба | білоруська |
| ри́ба | болгарська |
| ryba | верхньолужицька |
| ǰur «вода» (іє. *ūr- «вода») | вірменська |
| ruppa | давньоверхньонімецька |
| rupa «гусениця; минь» | давньоверхньонімецька |
| рыба | давньоруська |
| *ūr- | індоєвропейська |
| rubēta «деревна жаба» | латинська |
| jūra | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| robs | латиська |
| júrės «море» | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| rum̃bas | литовська |
| ри́ба | македонська |
| ryba | нижньолужицька |
| råibĕ | полабська |
| ryba | польська |
| ryba | праслов’янська |
| *jӯrbā | праслов’янська |
| *jӯrbā | праслов’янська |
| ūrt | праслов’янська |
| *ŭūrt | праслов’янська |
| rūt | праслов’янська |
| ūrt | праслов’янська |
| *ŭūrt | праслов’янська |
| rūt | праслов’янська |
| ryba (< *rūba) | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *ūr- «вода» | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rūba | праслов’янська |
| *ūr-bā | праслов’янська |
| *rumbā (з суфіксом -bā < *bhā) | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| -bā | праслов’янська |
| *bhā | праслов’янська |
| ryba | праслов’янська |
| iūrin «тс.» | прусська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| руби́ть | російська |
| ряби́й | російська |
| ры́ба | російська |
| ри̏ба | сербохорватська |
| ruppе | середньоверхньнімецька |
| rupе «минь» | середньоверхньнімецька |
| ryba | словацька |
| ríba | словенська |
| ryba | чеська |
ря́бець «шуліка, Milvus Lac.» (орн.)
очевидно, похідне утворення від ряби́й;
назва може бути пов’язана із забарвленням пір’я птаха;
закономірний у діалектній вимові варіант [ра́биць] може зближуватися з [рабу́нок] «грабіж, здобич», [рабівни́к] «грабіжник», [рабува́ти] «грабувати», оскільки шуліка полює і на свійську птицю;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ра́биць
«тс.»
ра́бчий
«яструбиний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряби́й | українська |
| ра́биць «грабіж, здобич» | українська |
| рабівни́к «грабіжник» | українська |
| рабува́ти «грабувати» | українська |
| рабу́нок | українська |
рябко́ «каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна»
похідні утворення від ряби́й;
назви зумовлені, очевидно, кольоровою неоднорідністю страв;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рябки́
«вид м’ясної запорозької страви»
ря́бчик
«холодник, сировець, холодець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряби́й | українська |
ря́бчик «Fritillaria L.» (бот.)
назва зумовлена рябим малюнком різнобарвних квітів цієї рослини;
похідне утворення від ряби́й;
р. ря́бчик, бр. ра́бчык «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рабець
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́бчык «тс.» | білоруська |
| ря́бчик | російська |
| ряби́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України