РЯБ — ЕТИМОЛОГІЯ

ряб «гра в хрещика»

неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рьоб «тс.»

ряби́й

псл. сх. *rębъ «строкатий», *erebъ, *ěrębъ, *arębъ «тс.»;
припускається спорідненість кореня *ręb- з *rěb-, *rъb- ‹ *r̥b-, що виступають в лит. raĩbas «строкатий», лтс. raibs «тс.», прус. roaban «смугастий», ірл. ríabach «строкатий, плямистий», двн. erpf «темний», дісл. jarpr «коричневий», а також з *rǫb- «рубати, робити зарубки»;
іє. *ē˘rē˘-bh-, *ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий»;
висловлювалася думка, що прикметник є давнім похідним від назви птаха *rębъ «рябчик», подібно до голуби́й від го́луб, ворони́й від во́рон (Machek ESJČ 223);
р. рябо́й, [ря́бый], бр. рабы́, п. jarzębaty «у крапках, у цятках», ч. [jeřabý] «тс., смугастий», слц. jarab(at)ý «строкатий», jarabit’ sa «рябіти», нл. jerjebaty «у крапках», болг. [ре́бум] (присл.) «брижами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рабчу́н «цупка ряднина для застилання»
ряб «брижі на воді»
ря́ба «ластовинка»
ряба́тий «ластовинчатий»
рябе́нький
ряби́зна́
рябинки́й «рябий»
ряби́ти
рябі́нка «віспинка»
рябі́ти (ся)
рябі́шати
ря́бка «тс.»
рябкани́стий «строкатий»
ря́бки «ластовиння»
рябко́ «собака або кіт рябої масті»
рябо́к «віспинка»
ряботи́на «тс.»
ряботи́ння «віспини; плями; брижі»
ряботі́ти
рябува́тий
рябу́ха «пістрявий предмет або тварина; хвороба тютюну -- бурі плями на листі»
рябцу́н «людина з віспуватим обличчям Корз; різнобарвний домотканий килим»
ря́бчик «кличка рябого собаки; сорт кавунів (з темними смугами)»
рябчу́н «різнобарвний домотканий килим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рабы́ білоруська
ре́бум «брижами» (присл.) болгарська
erpf «темний» давньоверхньонімецька
jarpr «коричневий» давньоісландська
*ē˘rē˘-bh- індоєвропейська
*ō˘rō˘-bh- «темний, строкатий» індоєвропейська
ríabach «строкатий, плямистий» ірландська
raibs «тс.» латиська
raĩbas «строкатий» литовська
jerjebaty «у крапках» нижньолужицька
jarzębaty «у крапках, у цятках» польська
*rębъ «строкатий» праслов’янська
*erebъ праслов’янська
*ěrębъ праслов’янська
*arębъ «тс.» праслов’янська
*ręb- праслов’янська
*rъb- праслов’янська
*rǫb- «рубати, робити зарубки» праслов’янська
*r̥b- праслов’янська
*rěb- праслов’янська
*rębъ «рябчик» праслов’янська
roaban «смугастий» прусська
рябо́й російська
ря́бый російська
jarab(at)ý «строкатий»«рябіти» словацька
jarabit' sa «строкатий»«рябіти» словацька
голуби́й українська
го́луб українська
ворони́й українська
во́рон українська
jeřabý «тс., смугастий» чеська

ря́пушка «невелика риба родини лососевих, Coregonus albula L.» (іхт.)

запозичення з російської мови;
р. ря́пушка є одним з діалектних новотворів (поряд з [ряпуш, ря́пуша, ряпушина, ряпужина, ря́пуха, ряпуга, ря́пукса, ря́пуса, ря́пус, ри́пус, рипуса, ри́пукс, ри́пукса] «тс.»), що виникли в російських північних говірках на основі запозичень з фінських мов: пор. вепс. ŕäpus, ест. rääbis, rääbus, карел. riä̯püs, riä̯pükse, фін. rääpus, саам. репас «тс.»;
помилковим є зближення з ряб (*ря́бушка – за кольором луски) і нім. Raupe «гусінь» (Преобр. II 242), а також з лтс. rempans «короткий і товстий» (Matzenauer LF 18, 261);
бр. ра́пушка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́пушка «тс.» білоруська
ŕäpus вепська
rääbis естонська
rääbus естонська
riä̯püs карельська
riä̯pükse карельська
rempans «короткий і товстий» латиська
Raupe «гусінь» німецька
ря́пушка (поряд з [ряпуш, ря́пуша, ряпушина, ряпужина, ря́пуха, ряпуга, ря́пукса, ря́пуса, ря́пус, ри́пус, рипуса, ри́пукс, ри́пукса] «тс.») російська
репас «тс.» саамська
ряб (*ря́бушка -- за кольором луски) українська
rääpus фінська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України