РУСАЛЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ
руса́лка «водяна німфа»
утворено в східнослов’янських мовах від др. руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян»;
за давніми віруваннями, русалки – втілення душ померлих дівчат (в обрядових русальних іграх відбився культ померлих);
у західнослов’янських мовах відповідні слова є книжними запозиченнями зі східнослов’янських;
р. руса́лка, [руса́вка], бр. болг. руса́лка, п. rusałka, ч. rusálka, rusalka, слц. rusalka, м. русалка, схв. ру̀сāлка, слн. rusálka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лісова́
«мавка»
роса́лка
роса́ўний
«тс.»
руса́вка
руса́вний
«русалковий»
руса́лковий
русалкува́ти
«бути русалкою»
руса́лчачий
руса́лчин
руса́льна
«тс.»
руса́льний
Руса́льчин
«четвер на Зеленому тижні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руса́лка | білоруська |
| руса́лка | болгарська |
| руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян» | давньоруська |
| русалка | македонська |
| rusałka | польська |
| руса́лка | російська |
| руса́вка | російська |
| ру̀сāлка | сербохорватська |
| rusalka | словацька |
| rusálka | словенська |
| rusálka | чеська |
| rusalka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України