РУРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́ра «труба; [дуло, ствол Нед]»
запозичення з німецької мови;
нвн. Röhre «трубка» (двн. rōr(r)a ‹ rōrea «стебло очерету, трубка») пов’язане з Rohr «труба; очерет», двн. rōr «очерет», спорідненим з гот. raus «тс.», можливо, також з лит. rušė́ti «бути в русі, бути зайнятим», псл. ruxъ, укр. рух;
бр. [ру́ра] «труба», ру́ля «дуло», п. rura «трубка; (заст.) дуло», ч. roúra, ст. rúra, слц. rúra, вл. roła, нл. rоra «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́ла
«цементовий циліндр колодязя»
ру́ля
«дуло»
ру́рка
«трубка; [дуло Нед]»
ру́рки
«кліщі у коваля»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ру́ра «труба» | білоруська |
ру́ля «дуло» | білоруська |
roła | верхньолужицька |
raus «тс.» | готська |
rōr «очерет» | давньоверхньонімецька |
rušėˊti «бути в русі, бути зайнятим» | литовська |
rоra «тс.» | нижньолужицька |
Röhre «трубка» (двн. rōr(r) | нововерхньонімецька |
rōrea «стебло очерету, трубка» | нововерхньонімецька |
Rohr «труба; очерет» | нововерхньонімецька |
rōr(r)a | нововерхньонімецька |
rura «трубка; (заст.) дуло» | польська |
ruxъ | праслов’янська |
rúra | словацька |
рух | українська |
roúra | чеська |
rúra | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України