РУРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ру́ра «труба; [дуло, ствол Нед]»

запозичення з німецької мови;
нвн. Röhre «трубка» (двн. rōr(r)a ‹ rōrea «стебло очерету, трубка») пов’язане з Rohr «труба; очерет», двн. rōr «очерет», спорідненим з гот. raus «тс.», можливо, також з лит. rušė́ti «бути в русі, бути зайнятим», псл. ruxъ, укр. рух;
бр. [ру́ра] «труба», ру́ля «дуло», п. rura «трубка; (заст.) дуло», ч. roúra, ст. rúra, слц. rúra, вл. roła, нл. rоra «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́ла «цементовий циліндр колодязя»
ру́ля «дуло»
ру́рка «трубка; [дуло Нед]»
ру́рки «кліщі у коваля»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́ра «труба» білоруська
ру́ля «дуло» білоруська
roła верхньолужицька
raus «тс.» готська
rōr «очерет» давньоверхньонімецька
rušėˊti «бути в русі, бути зайнятим» литовська
rоra «тс.» нижньолужицька
Röhre «трубка» (двн. rōr(r) нововерхньонімецька
rōrea «стебло очерету, трубка» нововерхньонімецька
Rohr «труба; очерет» нововерхньонімецька
rōr(r)a нововерхньонімецька
rura «трубка; (заст.) дуло» польська
ruxъ праслов’янська
rúra словацька
рух українська
roúra чеська
rúra чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України