РУМ — ЕТИМОЛОГІЯ

рум «шум, гамір, галас»

псл. rum-/rjum- звуконаслідувального походження, споріднене з ruti/rjuti «ревти»;
далі зіставляється з лат. rūmor «гамір», дісл. rymr «шум, ревіння», rymja «ревіти, бурчати», гр. ὠρῡˊομαι «реву»;
р. [рю́ма] «плакса», [ру́мсать] «плакати», рюмить(ся), [рю́мзать, ры́мзать] «тс.», [ры́мза] «плакса», бр. ру́мза «тс.», [ру́маць] «хникати», ру́мзаць «плакати, хникати», п. rum «галас, шум», rumać «грюкати, стукати», ч. rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння), слц. rumádzat’ «хникати», вл. rumpać «галасувати; падати з грюком», rumpotać «тс.», болг. ръми́ «дзюрчить», ръмоли́ «тс.», м. ромони «дзюрчить», ромоли «тс.», схв. ромѝњати «дзюрчати», ромо̀рити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́мати «плакати»
ру́мса
ру́мса́ти
рюм «плач»
рю́ма «плакса»
рю́мати
рю́ми «розплакатися» (рю́мси)
рюмка́ «тс.»
рю́мса «тс.»
рю́мсати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́мза «тс.» білоруська
ру́маць «хникати» білоруська
ру́мзаць «плакати, хникати» білоруська
ръми́ «дзюрчить» болгарська
ръмоли́ «тс.» болгарська
rumpać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
rumpotać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
ὠρῡˊομαι «реву» грецька
rymr «шум, ревіння» давньоісландська
rymja «ревіти, бурчати» давньоісландська
rūmor «гамір» латинська
ромони «дзюрчить» македонська
ромоли «тс.» македонська
rum «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rumać «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rum-/rjum- праслов’янська
ruti/rjuti «ревти» праслов’янська
рю́ма «плакса» російська
ру́мсать «плакати» російська
рюмить (ся) російська
рю́мзать(ся) російська
ры́мзать «тс.» російська
ры́мза «плакса» російська
ромѝњати «дзюрчати» сербохорватська
ромо̀рити «тс.» сербохорватська
rumádzat' «хникати» словацька
rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння) чеська

рум «сухопуття; місце; простір, напрям, дорога, рух Нед; острів на болоті; лука на пагорбі Ч»

запозичення з давньоверхньонімецької мови (можливо, через посередництво польської);
двн. rūm «простір; місце, приміщення», нвн. Raum «тс.» споріднене з днн. дісл. гот. rūm «тс.», англ. room «кімната», норв. rom «приміщення, кімната; місце, простір», дат. шв. rum «простір, місце; приміщення», далі з ав. ravah- «простір, місце, далечінь», тох. АВ ru- «відкривати», лат. rūs «земля, поле, село», псл. *orvьnъ «рівний»;
р. [румовой: румовой покос] «луки на підвищених місцях», бр. рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти», п. rum «вільне місце, лука; вільний шлях», ч. rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу), вл. нл. rum «простір, місце; кімната», болг. [руманя́: на (по)руманя́] «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́ма «простір, дорога, напрям»
румови́й «сіно, що росте на сухому місці»
румува́ти «міняти мешкання, переселятися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ravah- «простір, місце, далечінь» авестійська
room «кімната» англійська
рум «місце на березі річки, куди завозять деревину для сплаву і де в’яжуть плоти» білоруська
руманя́ «на жнива чи взагалі на літні польові роботи далеко від села» (по)руманя́] болгарська
rum «простір, місце; кімната» верхньолужицька
rūm «тс.» готська
rūm «простір; місце, приміщення» давньоверхньонімецька
rūm «тс.» давньоісландська
rūm «тс.» давньонижньонімецька
rum «простір, місце; приміщення» датська
rūs «земля, поле, село» латинська
rum «простір, місце; кімната» нижньолужицька
Raum «тс.» нововерхньонімецька
rom «приміщення, кімната; місце, простір» норвезька
rum «вільне місце, лука; вільний шлях» польська
*orvьnъ «рівний» праслов’янська
румовой «луки на підвищених місцях» російська
rumovati «розчищати» (напр., поле від лісу) чеська
rum «простір, місце; приміщення» шведська
АВ ru- «відкривати» ?

рум «сміття, тріски, щебінь Нед; підстилка; хвоя; мох; сухе листя О»

пор. слц. [múr] «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя», ч. [mour] «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне», [mîr] «хвоя з глиною; спалена солома», що зіставлялися з лит. máuras (частіше мн. mauraĩ) «багно» (в річці), укр. мул (Machek ESJČ 524; Holub–Lyer 426);
ч. слц. rum(y) розглядалися як результат метатези давнішого múr;
для п. rum припускався зв’язок з нім. Rummel «старий мотлох, лахміття» (SW V 767–768);
можливо, через посередництво західнослов’янських мов запозичено з угорської, пор. уг. rom «руїни» (Brückner 468; Holub–Kop. 318);
не зовсім ясне;
п. ч. rum «будівельне сміття, руїни», слц. rumy «руїни»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

румови́на «сміття, уламки»
румо́висько «тс.»
румо́вище «руїна»
руму́шина «сміття, тріски; сірий дуже пухкий ґрунт (суміш вапна і крейди)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
máuras «багно» (частіше мн. mauraĩ)(в річці) литовська
Rummel «старий мотлох, лахміття» німецька
rum польська
rum «будівельне сміття, руїни» польська
múr «бита стара цегла; порох з вугілля; чорна глина з вугільним пилом; хвоя» словацька
rum(y) словацька
múr словацька
rumy «руїни» словацька
rom «руїни» угорська
мул українська
mour «сміття при знесенні будівлі, зокрема чорне» чеська
mór «хвоя з глиною; спалена солома» чеська
rum(y) чеська
múr чеська
rum «будівельне сміття, руїни» чеська

ром

англ. rum «ром» є результатом скорочення форми rumbullion «тс.», очевидно, звуконаслідувального утворення;
запозичення з англійської мови;
р. бр. болг. ром, п. ч. слц. вл. rum, м. рум, схв. ру̏м, слн. rúm;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рум «ром»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rum «ром» англійська
rumbullion «тс.» англійська
ром білоруська
ром болгарська
rum верхньолужицька
рум македонська
rum польська
ром російська
ру̏м сербохорватська
rum словацька
rúm словенська
rum чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України