РУЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

ру́жа «троянда, шипшина; мальва»

запозичення з польської мови;
п. rîża, як і ч. růže, слц. ružа, вл. rîža, нл. roža «тс.», болг. ру́жа «тс.; [мальва]», м. ружа «роза», схв. ру́жа «тс.», походить від лат. rosa «тс.»;
бр. ру́жа «троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ружа (1627)
ружа́на «жовто-червонувата корова»
ружє́на «тс.»
ружи́вий «рудий»
ру́жий «червоний»
ружи́ло «червонуватий віл»
ру́жин «червоно-бурий бик»
ру́жний «трояндовий»
ружня́ний «тс. Пі; рум’яний Нед»
ружова́стий «рожевуватий»
ружо́вий «рожевий»
ружува́тися «рум’янити щоки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́жа «троянда» білоруська
ру́жа «тс.; [мальва]» болгарська
róža верхньолужицька
rosa «тс.» латинська
ружа «роза» македонська
roža «тс.» нижньолужицька
róża польська
ру́жа «тс.» сербохорватська
ružа словацька
růže чеська

нару́жу «назовні»

можливо, запозичення з російської мови;
р. нару́жу утворене з прийменника на та іменника [ружь] «зовнішність, образ, масть (у картах)», [ру́жа] «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність», спорідненого з лтс. raũgs «очне яблуко, зіниця», raũdzît «бачити, дивитися», гр. ῥουγός «обличчя»;
менш переконливе зближення з р. руга́ть «лаяти» (Matzenauer LF 11, 177) або з ро́жа «морда» (Machek ESJČS 318; Mikl. EW 383), як і виведення від перс. rō(i) «лице» (Mikl. TEl II 147);
бр. [нару́жу];
Фонетичні та словотвірні варіанти

наору́жку «ззовні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нару́жу білоруська
ῥουγός «обличчя» грецька
raũgs «очне яблуко, зіниця» латиська
rō(i) «лице» перська
нару́жу «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
на «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
ружь «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
руга́ть «лаяти» російська
ру́жа «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність» ?
raũdzît «бачити, дивитися» ?
ро́жа «морда» ?

ро́жа «Alcea (Althaea) L., Malva L.; [троянда, Rosa L.; шипшина (собача), Rosa canina L. Mak; лаватера, Lawatera L.; прикраса у вигляді рози, розетка Нед]» (бот.)

п. rîża «троянда, рожа», як і ч. růže «троянда», ст. rîžě, ruože, слц. ruža, вл. слн. rîža, нл. roža «тс.», через німецьке посередництво походить від лат. rosa «тс.»;
запозичення з польської мови;
р. [рожа] «калачики, Malva L.», бр. [ро́жа] «тс.; троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рожа «троянда» (XV ст., 1627)
рожа борова «герань криваво-червона, Geranium sanguineum L.»
рожа водна «вікторія амазонська, Victoria regia Lingl.»
рожа русальна «півонія лікарська, Paeonia officinalis L.» (русальчана)] Mak
рожа японська «камелія, Camellia japonica L.»
рожан «троянда»
рожа́ний «рожевий; пов’язаний з рожею»
рожа́нка «родіола рожева, Rhodiola rosea L.»
роже́вий
рожеві́ти
рожевува́тий
рожи́на «квітка рожі, квітка троянди»
рожі́вка «вид писанки з орнаментом у вигляді троянди»
рожі́вна «дочка троянди» (фольк.)
рожі́вни́й «рожевий»
рожо́вий «рожевий»
ру́жа «троянда»
ружа божа «півонія лікарська» (камена, камінна, русадельна)] Mak
ружа лісная «калачики лісові, Malva silvestris L.»
ружа польова «герань лучна, Geranium pratense L.»
ружа псяча «алтея лікарська»
ружо́вий «тс.» (Ме)
ружува́ти «фарбувати» (обличчя)
ружува́тися «фарбуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́жа «тс.; троянда» білоруська
róža верхньолужицька
rosa «тс.» латинська
roža «тс.» нижньолужицька
róża «троянда, рожа» польська
рожа «калачики, Malva L.» російська
ruža словацька
róža словенська
růže «троянда» чеська
róžě чеська
ruože ?

ро́жа «бешиха»

пов’язане з ро́жа1;
щодо семантичного розвитку пор. також н. Rose «троянда; (мед.) рожа», англ. rose-rash (мед.) «краснуха»;
назва зумовлена тим, що при запаленні шкіра робиться яскраво-червоною;
р. ро́жа, бр. [ро́жа], п. rîża, ч. růže, слц. ruža, нл. roža;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́жа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rose-rash «краснуха» (мед.) англійська
ро́жа білоруська
roža нижньолужицька
Rose «троянда; (мед.) рожа» німецька
róża польська
ро́жа російська
ruža словацька
ро́жа українська
růže чеська

ру́жє «зброя»

результат спрощення давнішої форми оружие «зброя», др. оружие «тс.; знаряддя»;
форми [ружжо́, ружо́] запозичені з російської мови;
припущення про зв’язок з нвн. Rohr «очерет; ствол рушниці» (Горяев 303) безпідставне;
р. ружьё «рушниця», ору́жие, [оружьё], бр. ружжо́ «тс.», др. оружие «знаряддя, інструмент; зброя», п. [ruzie] «зброя», [rużyja] «тс.», болг. (заст.) ружам се «озброююсь», м. ружа «постачає, споряджає, готує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

руже́ «рушниця»
руже́йник «той, що робить рушниці»
ру́жжє
ружжо́
ру́жиє «тс.»
ружи́на
ружо́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ружжо́ «тс.» білоруська
ружам се «озброююсь» (заст.) болгарська
оружие «зброя» давньоруська
оружие «тс.; знаряддя» давньоруська
оружие «знаряддя, інструмент; зброя» давньоруська
ружа «постачає, споряджає, готує» македонська
Rohr «очерет; ствол рушниці» нововерхньонімецька
ruzie «зброя» польська
rużyja «тс.» польська
ружьё «рушниця» російська
ору́жие російська
оружьё російська
ружжо́ українська
ружо́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України