РУЖА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ру́жа «троянда, шипшина; мальва»
запозичення з польської мови;
п. rîża, як і ч. růže, слц. ružа, вл. rîža, нл. roža «тс.», болг. ру́жа «тс.; [мальва]», м. ружа «роза», схв. ру́жа «тс.», походить від лат. rosa «тс.»;
бр. ру́жа «троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ружа
(1627)
ружа́на
«жовто-червонувата корова»
ружє́на
«тс.»
ружи́вий
«рудий»
ру́жий
«червоний»
ружи́ло
«червонуватий віл»
ру́жин
«червоно-бурий бик»
ру́жний
«трояндовий»
ружня́ний
«тс. Пі; рум’яний Нед»
ружова́стий
«рожевуватий»
ружо́вий
«рожевий»
ружува́тися
«рум’янити щоки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ру́жа «троянда» | білоруська |
ру́жа «тс.; [мальва]» | болгарська |
róža | верхньолужицька |
rosa «тс.» | латинська |
ружа «роза» | македонська |
roža «тс.» | нижньолужицька |
róża | польська |
ру́жа «тс.» | сербохорватська |
ružа | словацька |
růže | чеська |
нару́жу «назовні»
можливо, запозичення з російської мови;
р. нару́жу утворене з прийменника на та іменника [ружь] «зовнішність, образ, масть (у картах)», [ру́жа] «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність», спорідненого з лтс. raũgs «очне яблуко, зіниця», raũdzît «бачити, дивитися», гр. ῥουγός «обличчя»;
менш переконливе зближення з р. руга́ть «лаяти» (Matzenauer LF 11, 177) або з ро́жа «морда» (Machek ESJČS 318; Mikl. EW 383), як і виведення від перс. rō(i) «лице» (Mikl. TEl II 147);
бр. [нару́жу];
Фонетичні та словотвірні варіанти
наору́жку
«ззовні»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
нару́жу | білоруська |
ῥουγός «обличчя» | грецька |
raũgs «очне яблуко, зіниця» | латиська |
rō(i) «лице» | перська |
нару́жу «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
на «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
ружь «зовнішність, образ, масть (у картах)» | російська |
руга́ть «лаяти» | російська |
ру́жа «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність» | ? |
raũdzît «бачити, дивитися» | ? |
ро́жа «морда» | ? |
ро́жа «Alcea (Althaea) L., Malva L.; [троянда, Rosa L.; шипшина (собача), Rosa canina L. Mak; лаватера, Lawatera L.; прикраса у вигляді рози, розетка Нед]» (бот.)
п. rîża «троянда, рожа», як і ч. růže «троянда», ст. rîžě, ruože, слц. ruža, вл. слн. rîža, нл. roža «тс.», через німецьке посередництво походить від лат. rosa «тс.»;
запозичення з польської мови;
р. [рожа] «калачики, Malva L.», бр. [ро́жа] «тс.; троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рожа
«троянда»
(XV ст., 1627)
рожа борова
«герань криваво-червона, Geranium sanguineum L.»
рожа водна
«вікторія амазонська, Victoria regia Lingl.»
рожа русальна
«півонія лікарська, Paeonia officinalis L.»
(русальчана)] Mak
рожа японська
«камелія, Camellia japonica L.»
рожан
«троянда»
рожа́ний
«рожевий; пов’язаний з рожею»
рожа́нка
«родіола рожева, Rhodiola rosea L.»
роже́вий
рожеві́ти
рожевува́тий
рожи́на
«квітка рожі, квітка троянди»
рожі́вка
«вид писанки з орнаментом у вигляді троянди»
рожі́вна
«дочка троянди»
(фольк.)
рожі́вни́й
«рожевий»
рожо́вий
«рожевий»
ру́жа
«троянда»
ружа божа
«півонія лікарська»
(камена, камінна, русадельна)] Mak
ружа лісная
«калачики лісові, Malva silvestris L.»
ружа польова
«герань лучна, Geranium pratense L.»
ружа псяча
«алтея лікарська»
ружо́вий
«тс.»
(Ме)
ружува́ти
«фарбувати»
(обличчя)
ружува́тися
«фарбуватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ро́жа «тс.; троянда» | білоруська |
róža | верхньолужицька |
rosa «тс.» | латинська |
roža «тс.» | нижньолужицька |
róża «троянда, рожа» | польська |
рожа «калачики, Malva L.» | російська |
ruža | словацька |
róža | словенська |
růže «троянда» | чеська |
róžě | чеська |
ruože | ? |
ро́жа «бешиха»
пов’язане з ро́жа1;
щодо семантичного розвитку пор. також н. Rose «троянда; (мед.) рожа», англ. rose-rash (мед.) «краснуха»;
назва зумовлена тим, що при запаленні шкіра робиться яскраво-червоною;
р. ро́жа, бр. [ро́жа], п. rîża, ч. růže, слц. ruža, нл. roža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́жа
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rose-rash «краснуха» (мед.) | англійська |
ро́жа | білоруська |
roža | нижньолужицька |
Rose «троянда; (мед.) рожа» | німецька |
róża | польська |
ро́жа | російська |
ruža | словацька |
ро́жа | українська |
růže | чеська |
ру́жє «зброя»
результат спрощення давнішої форми оружие «зброя», др. оружие «тс.; знаряддя»;
форми [ружжо́, ружо́] запозичені з російської мови;
припущення про зв’язок з нвн. Rohr «очерет; ствол рушниці» (Горяев 303) безпідставне;
р. ружьё «рушниця», ору́жие, [оружьё], бр. ружжо́ «тс.», др. оружие «знаряддя, інструмент; зброя», п. [ruzie] «зброя», [rużyja] «тс.», болг. (заст.) ружам се «озброююсь», м. ружа «постачає, споряджає, готує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
руже́
«рушниця»
руже́йник
«той, що робить рушниці»
ру́жжє
ружжо́
ру́жиє
«тс.»
ружи́на
ружо́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ружжо́ «тс.» | білоруська |
ружам се «озброююсь» (заст.) | болгарська |
оружие «зброя» | давньоруська |
оружие «тс.; знаряддя» | давньоруська |
оружие «знаряддя, інструмент; зброя» | давньоруська |
ружа «постачає, споряджає, готує» | македонська |
Rohr «очерет; ствол рушниці» | нововерхньонімецька |
ruzie «зброя» | польська |
rużyja «тс.» | польська |
ружьё «рушниця» | російська |
ору́жие | російська |
оружьё | російська |
ружжо́ | українська |
ружо́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України