РУБІН — ЕТИМОЛОГІЯ
рубі́н «коштовний камінь червоного кольору»
запозичення з німецької мови;
н. Rubín походить від слат. rubīnus «тс.», пов’язаного з лат. rubeus, ruber «червоний», спорідненим з псл. rudъ, укр. руди́й;
р. болг. руби́н, бр. рубі́н, п. вл. rubin, ч. слц. слн. rubín, м. рубин, схв. ру̀бӣн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́бин
рубино́вий
рубі́новий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рубі́н | білоруська |
| руби́н | болгарська |
| rubin | верхньолужицька |
| rubeus | латинська |
| ruber «червоний» | латинська |
| рубин | македонська |
| Rubín | німецька |
| rubin | польська |
| rudъ | праслов’янська |
| руби́н | російська |
| ру̀бӣн | сербохорватська |
| rubīnus «тс.» | середньолатинська |
| rubín | словацька |
| rubín | словенська |
| руди́й | українська |
| rubín | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України